• Посилання скопійовано

НДС-обязательства для сторнирования налогового кредита по рекламным материалам: нужно ли начислять?

Предприятие проводит рекламную акцию товаров в фирменных магазинах дистрибьюторов с раздачей материалов. Акция оформлена приказом, есть смета, условия раздачи. Нужно ли начислять НДС-обязательства для сторнирования налогового кредита по рекламным канцтоварам и подарочным сертификатам?

Вопрос: Предприятие проводит рекламную акцию своих товаров в фирменных магазинах дистрибьюторов с неперсонифицированной раздачей ежедневников, календарей, ручек с логотипом компании и контактной информацией и подарочных сертификатов на приобретение продуктов. Акция оформлена приказом, есть смета, условия раздачи (целевая аудитория, места, даты, ответственные). Понятно, что НДФЛ не начисляем, так как получатели – неопределённый круг лиц, а НДС обязательства начисляем как при бесплатной поставке на стоимость приобретения.

ВопросНДС обязательства по п.198.5 "г" для сторнирования налогового кредита нужно ли начислять: а) по рекламным канцтоварам (считаем, что нет, связь с хоздеятельностью, реклама)?б) по подарочным сертификатам (с одной стороны, они никак не привязаны к товару, с другой стороны они участвуют в рекламной акции по его продвижению)?

Ответ: Давайте начнем все же с действующего законодательства. В подпункте «г» п. 198.5 НКУ говорится о товарах (услугах), которые используются в нехозяйственной деятельности предприятия. Обратимся к пп. 14.1.36 НКУ, в котором прописано, что является хозяйственной деятельностью. Хозяйственная деятельность  деятельность лица, которое связано с производством (изготовлением) и/или реализацией товаров, выполнением работ, предоставлением услуг, направленная на получение дохода. Поскольку рекламная акция связана с продвижением товара для дальнейшей его реализации, то такой вид деятельности относится к хозяйственной, поэтому сторнировать налоговый кредит не нужно.

Поскольку с 1 января 2015 года предприятия на общей системе налогообложения формируют свои затраты по правилам бухгалтерского учета (с учетом разниц при достижении уровня доходов в 20 млн грн и более), то давайте обратимся к первоисточнику, а именно П(С)БУ 16 «Расходы».

Так п. 19 П(С)БУ 16 «Расходы» предусмотрено, что затраты на рекламу и исследование рынка (маркетинг) не включаются в производственную себестоимость реализуемой продукции (в указаном случае товаров), а относятся к расходам на сбыт. Кроме того, п. 17 этого же стандарта предусмотрено, что эти затраты прямо связаны с операционной деятельностью предприятия.

Следовательно, единственное о чем нужно позаботиться, так это доказать, что расходы, понесенные в период проведения акции, связаны с рекламой реализуемых товаров. А в вышеуказаном вопросе их уйма: начиная от справочной информации о реализуемых товарах, которая непосредственно находится на канцелярских принадлежностях, до приказа по предприятию, в котором даже утверждена смета проведения акции.

Поэтому считаем, что и затраты на рекламные канцелярские товары и на изготовление подарочных сертификатов смело можно объединить под формулировкой «затраты на рекламу и сбыт» и на этом основании отнести в дебет счета 93 «Расходы на сбыт». Таким образом, о корректировке ранее отраженного налогового кредита по этим операциям и речи быть не может. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Дрючин Дмитро

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20242
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245