• Посилання скопійовано

За несвоєчасну сплату ПДВ застосовуються штрафи

Підприємство знаходиться в зоні АТО. За результатами діяльності за листопад і грудень 2014 р. виникли податкові зобов'язання з ПДВ. У підприємства немає грошей для сплати податку. Чи застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну сплату ПДВ для такого підприємства?

Так, штрафні санкції за несвоєчасну сплату ПДВ будуть застосовуватися. Нагадаємо, що такі санкції визначені ст. 126 ПКУ та застосовуються в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;


 

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім цього, на суму боргу нараховується пеня за правилами, визначеними ст. 129131 ПКУ.

Наразі немає особливого порядку сплати податків для підприємств, що знаходяться у зоні АТО. Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції (далі – АТО), та осіб, які проживають у зоні проведення АТО або переселилися з неї під час її проведення визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від від 02.09.2014 №1669-VII (далі – Закон №1669). На жаль, цим законом взагалі не передбачено звільнення платників податків, що знаходяться у зоні АТО, від сплати податкових платежів. 

Але дещо спрощено механізм підтвердження форс-мажорних обставин, за яких підприємство може бути звільнене від сплати податкових зобов’язань на підставі пп. 101.2.4 ПКУ. Законом №1669 додано нову статтю у Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні»  від 02.12.1997 №671/97-ВР – статтю  14-1 «Видача сертифікатів щодо форс-мажорних обставин   (обставин непереборної сили)». Ця стаття регламентує деякі моменти засвідчення форс-мажорних обставин та надає перелік таких обставин. Президія ТПП України своїм рішенням від 15 липня 2014 р. №40(3) затвердила Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України  та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) – див. за посиланням >>>

Крім цього, ПКУ передбачає розстрочення сплати податкових зобов’язань за заявою платника податків. Порядок такого розстрочення викладений у ст. 100 ПКУ. Також наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. N 574 затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків.

Звісно, вирішення питання щодо врегулювання податкового боргу буде індивідуальним для кожного платника податків. Треба врахувати всі конкретні чинники, що призвели до виникнення боргу та в залежності від цього обрати варіант його врегулювання: або доводити виникнення конкретних форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасну сплату податків, або спробувати розстрочити або відстрочити податковий борг.

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20248
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024489
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024250