Вид цивільно-правового договору, згідно п. 201.1 ПКУ є обов'язковим реквізитом податкової накладної. Відповідно до п. 201.10 ПКУ порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Тому, до заповнення (наявності) обов'язкових реквізитів платникам ПДВ слід відноситись уважно.
Пунктом 6 Порядку №957 (затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. №957) вказано, що у графі "Вид цивільно-правового договору" податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору, згідно з видом договірних зобов'язань, визначених ЦКУ. Наприклад, це договір купівлі-продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо.
Рахунок-фактура не містить можливості визначення змісту правочину та не визначає вид договірних зобов'язань. Такий документ носить інформаційний характер, адже він виставляється покупцю і свідчить про намір щось придбати. Враховуючи це, можна стверджувати, що якщо господарська операція здійснюється за рахунком — фактурою, це правочин, який вчинено в усній формі. За ст. 205 ЦКУ сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Робимо висновок, якщо сторонами укладено усну угоду, у графі "Вид цивільно-правового договору" податкової накладної слід зазначити суть договору, наприклад: “договір купівлі-продажу” а от запис “рахунок — фактура” будуть не вірними.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись