• Посилання скопійовано

Податковим кодексом не встановлено формату заповнення реквізиту «Вид цивільно-правового договору»

Чи буде порушенням, коли контрагент зазначить вид цивільно-правового договору "договір про надання маркетингових послуг"? Чи буде порушенням конкретизація виду договору?

Запитання: В податкових накладних вид цивільно-правового договору є обов'язковим реквізитом і заповнюється згідно з Цивільним кодексом України. Із контрагентом підписано договір про надання маркетингових послуг. Ст. 901-907 ЦКУ передбачають Договір про надання послуг. Чи буде порушенням, коли контрагент зазначить вид цивільно-правового договору "договір про надання маркетингових послуг"? Чи буде порушенням конкретизація виду договору?

Відповідь: Дійсно, вид цивільно-правового договору – це один з обов’язкових реквізитів податкової накладної, згідно із ст. 201 ПКУ. Проте ПКУ не встановлює формату, у якому цей реквізит зазначається у податковій накладній. Вказівки щодо такого формату містяться у п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. № 10. В ньому сказано: у графі "Вид цивільно-правового договору" податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України. У „Базі знань” на сайті Міндоходів податківці наводять у якості прикладу заповнення цього реквізиту тільки короткі назви таких договірних зобов’язань: «Договір купівлі – продажу», «Договір на виконання робіт», «Договір на виконання послуг» тощо. Адже дійсно, ЦКУ не розглядає надання маркетингових послуг як окремий вид договірних відносин. Тож, в першу чергу, слід дотримуватися цих правил складання податкової накладної, про які говорять самі податківці.  

Однак, на нашу думку, зазначити у податковій накладній замість „Договір про надання послуг” „Договір про надання маркетингових послуг” не є великою помилкою і не говорить про порушення правил складання податкової накладної. Але, щоб не було суперечок із податківцями (зважаючи на роз’яснення  Міндоходів України, наведені вище), радимо вам звернутися до ДПІ за індивідуальною податковою консультацією з цього приводу, у порядку, зазначеному ст. 52 ПКУ. І не тільки для того, щоб дізнатися про думку вашої територіальної ДПІ з цього приводу, а для того, щоб уникнути відповідальності при податкових перевірках згідно із ст. 53 ПКУ. Адже за п. 53.1 ПКУ, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована. Якщо ДПІ у консультації, наданій в електронній або письмовій формі, відповість, що такий формат наведення виду цивільно-правового договору є допустимим, то ви зможете користуватися цією консультацією. Якщо ж ДПІ підтвердить думку Міндоходів, то доведеться дотримуватися формату, який не передбачає наведення слів „маркетингові”, „бухгалтерські”, „юридичні” при зазначенні виду договору про надання послуг.  

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20243
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202425
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 726
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202431
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202432