• Посилання скопійовано

Податковим кодексом не встановлено формату заповнення реквізиту «Вид цивільно-правового договору»

Чи буде порушенням, коли контрагент зазначить вид цивільно-правового договору "договір про надання маркетингових послуг"? Чи буде порушенням конкретизація виду договору?

Запитання: В податкових накладних вид цивільно-правового договору є обов'язковим реквізитом і заповнюється згідно з Цивільним кодексом України. Із контрагентом підписано договір про надання маркетингових послуг. Ст. 901-907 ЦКУ передбачають Договір про надання послуг. Чи буде порушенням, коли контрагент зазначить вид цивільно-правового договору "договір про надання маркетингових послуг"? Чи буде порушенням конкретизація виду договору?

Відповідь: Дійсно, вид цивільно-правового договору – це один з обов’язкових реквізитів податкової накладної, згідно із ст. 201 ПКУ. Проте ПКУ не встановлює формату, у якому цей реквізит зазначається у податковій накладній. Вказівки щодо такого формату містяться у п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. №10. В ньому сказано: у графі "Вид цивільно-правового договору" податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України. У „Базі знань” на сайті Міндоходів податківці наводять у якості прикладу заповнення цього реквізиту тільки короткі назви таких договірних зобов’язань: «Договір купівлі – продажу», «Договір на виконання робіт», «Договір на виконання послуг» тощо. Адже дійсно, ЦКУ не розглядає надання маркетингових послуг як окремий вид договірних відносин. Тож, в першу чергу, слід дотримуватися цих правил складання податкової накладної, про які говорять самі податківці.  

Однак, на нашу думку, зазначити у податковій накладній замість „Договір про надання послуг” „Договір про надання маркетингових послуг” не є великою помилкою і не говорить про порушення правил складання податкової накладної. Але, щоб не було суперечок із податківцями (зважаючи на роз’яснення  Міндоходів України, наведені вище), радимо вам звернутися до ДПІ за індивідуальною податковою консультацією з цього приводу, у порядку, зазначеному ст. 52 ПКУ. І не тільки для того, щоб дізнатися про думку вашої територіальної ДПІ з цього приводу, а для того, щоб уникнути відповідальності при податкових перевірках згідно із ст. 53 ПКУ. Адже за п. 53.1 ПКУ, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована. Якщо ДПІ у консультації, наданій в електронній або письмовій формі, відповість, що такий формат наведення виду цивільно-правового договору є допустимим, то ви зможете користуватися цією консультацією. Якщо ж ДПІ підтвердить думку Міндоходів, то доведеться дотримуватися формату, який не передбачає наведення слів „маркетингові”, „бухгалтерські”, „юридичні” при зазначенні виду договору про надання послуг.  

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Складання ПН за щоденними підсумками, якщо постачання кінцевим споживачам на умовах післяплати через юрособу – перевізника
    За роз’ясненням при складанні ПН за щоденними підсумками операцій, якщо постачання кінцевим споживачам здійснюється на умовах післяплати через іншу юрсобу – перевізника, яка також приймає кошти за оплату таких товарів з подальшим їх перерахуванням постачальнику, треба отримати ІПК
    Сьогодні 16:552
  • Коректність дати акта та податкової накладної при розбіжності з датою на СМГС
    Контрагент-експедитор, який надає послуги із залізничного та автомобільного перевезення, пропонує скласти акт виконаних робіт та зареєструвати ПН на залізничне перевезення датою 16.05.2025 року. При цьому вантаж прибув на станцію призначення 07.05.2025 року, що підтверджено штампом на залізничній накладній СМГС. Послуги автоперевезення надані 14.05.2025 р., і цією ж датою складений акт на ці послуги. Наскільки правомірним є таке оформлення документів, враховуючи розбіжність у датах?
    Сьогодні 13:0231
  • Виправляємо помилку у графі 3.1 та/або 3.3 зведеної ПН з типом причини «13» без змін обсягів постачання або зменшення/збільшення ПЗ
    Яким чином виправити помилку, допущену у графі 3.1 та/або 3.3 (код УКТ ЗЕД / ДКПП) зведеної податкової накладної з типом причини «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів / послуг не в господарській діяльності», яка не призводить до змін обсягів постачання або зменшення / збільшення податкових зобов’язань?
    Сьогодні 12:0530
  • Невідшкодовано ПДВ: списання на витрати
    Підприємство не включило до податкового кредиту суму ПДВ через помилки в ПН, яку постачальник не виправив шляхом надання РК. Коли можна списати цю суму ПДВ на витрати (рахунок 949): одразу після втрати права на податковий кредит чи потрібно чекати спливу 1095 днів з дати складання такої ПН?
    Сьогодні 09:191242
  • Несвоєчасна реєстрація РК на повернення товару
    Повернення товару від покупця відбулося у січні 2024 року, однак РК до ПН не був зареєстрований. Наразі зареєструвати РК неможливо через зміну директора та недійсний КЕП. Як постачальнику коректно відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ за минулий період та які податкові наслідки виникають у цій ситуації?
    13.06.202575