Повернення товару за двома податковими накладними у 2026 році: алгоритм складання РК за ПКУ (аудіоверсія)

При одноразовому поверненні всієї партії товару, відвантаженого раніше двома окремими поставками з оформленням двох податкових накладних, у платника ПДВ виникає запитання щодо необхідної кількості розрахунків коригування. За наявності єдиного первинного документа на повернення постачальник зобов'язаний скласти два окремих розрахунки коригування — по одному до кожної відповідної податкової накладної. 

Окремий розрахунок коригування для кожної податкової накладної

Згідно з п. 192.1 ПКУ та п. 21 Порядку №1307, розрахунок коригування (РК) складається за правилами, передбаченими для податкових накладних (ПН), і є неодмінним додатком до конкретної ПН.

Кожен РК розробляється як документ, що технічно та юридично прив'язаний виключно до однієї зареєстрованої ПН. Скласти один узагальнений РК одразу до двох або більше ПН фізично та процедурно неможливо, оскільки в системі електронного адміністрування ПДВ коригування здійснюється строго в розрізі реквізитів конкретної ПН.

В такому разі постачальник зобов'язаний виписати два окремих розрахунки коригування, кожен з яких коригуватиме показники саме тієї ПН, за якою здійснювалося первинне відвантаження відповідної частини товару.

Правомірність оформлення повернення єдиним первинним документом

Норми податкового та цивільного законодавства не обмежують право сторін договору оформлювати фізичне повернення всієї партії товару єдиним первинним документом (видатковою або поворотною накладною), якщо повернення здійснюється одноразово в межах одного договору.

РК відображає коригування податкових зобов'язань за конкретною ПН, а не за первинним документом. Поворотна накладна слугує підтвердженням факту господарської операції та містить дані щодо товарів і операцій постачання, з якими вони пов'язані. Розходження між кількістю первинних документів (одна накладна на повернення) та кількістю складених РК (два документи) не становить порушення та не вважається штучним дробленням документів. Податкові органи не вимагають штучного поділу поворотного документа покупця на кілька окремих накладних під кожен РК.

Отже, постачальник може проводити коригування на підставі єдиної поворотної накладної, не вимагаючи від покупця переоформлення первинної документації. 

Особливості застосування коду причини «103» та дата складання

Відповідно до Довідника умовних кодів причин коригування та роз'яснень ДПС, у разі повного повернення товару за товарною позицією або всією ПН використовується код причини коригування 103 («Повернення товару або авансових платежів») (п. 192.1 ПКУ). РК на зменшення складається на дату проведення перерахунку, якою при поверненні неоплаченого товару є дата його фактичного отримання продавцем на склад (п. 192.1 ПКУ).

Оскільки покупець повертає весь товар, за обома ПН відбуваються операції повного анулювання показників. Коригування проводиться за алгоритмом коду «103» — одним мінусовим рядком, що повністю сторнує кожну позицію з відповідної ПН (графи 7, 13 та 14 заповнюються зі знаком «-»). Датою складання обох РК буде дата прийняття товару на склад постачальника.

Тож обидва РК оформлюються з кодом причини коригування 103 датою фактичного надходження поверненого товару до постачальника. 

Висновки

• Кількість документів: Постачальник зобов'язаний скласти два окремих розрахунки коригування — по одному до кожної з двох раніше зареєстрованих податкових накладних;
• Первинна документація: Оформлення повернення єдиною поворотною накладною є правомірним і не вимагає її розділення на два окремих первинних документи;
• Код та дата коригування: В обох розрахунках коригування зазначається умовний код причини «103» (повне повернення товару), а датою складання є дата фактичного отримання товару постачальником.