Податкова накладна зареєстрована з запізненням: без подання додатка 8 не обійтись

Запитання: Податкова накладна (далі-ПН) складена на аванс — 01.11.2013 р., зареєстрована в ЄРПН із запізненням — 18.11.2013 р. Згодом — 04.11.2013 р. до ПН складено Розрахунок коригування (далі - РК), який зареєстровано вчасно — 11.11.2013 р. Підставою для коригування є невірно вказана у ПН кількість та ціна товару. Розрахунок коригування з нульовим значенням (загальна сума та сума ПДВ не міняються, лише здійснюється коригування кількості та ціни). Чи можна покупцю включити до складу ПК суми ПДВ за ПН, яка в Єдиному реєстрі зареєстрована із запізненням без подання додатку 8 за такою ситуацією?

Відповідь: Згідно із п. 11 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ, з 01.01.2012 р. включенню до  Єдиного реєстру податкових накладних (далі, ЄРПН) підлягають податкові накладні:

- в яких сума ПДВ становить понад 10 тис. грн;

- незалежно від суми, при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України.

Податкова накладна має бути зареєстрована в ЄРПН у терміни, зазначені в абзаці сьомому п. 201.10 ПКУ - не пізніше 15-ти календарних днів, наступних за датою її складання. Виняток становлять ПН (які не підлягали реєстрації під час складання документу), до яких було виписано Розрахунок коригування до податкової накладної, і який підлягає реєстрації в ЄРПН за згаданими вище критеріями. У цьому випадку ПН, до якої виписано РК, реєструється без дотримання встановленого терміну, а на її підставі реєструється РК до неї вже з урахуванням цього терміну (п. 3 Порядку №1246 ). Отже, на підставі зазначеного порядку не складно зробити висновок, що право на відображення сум ПДВ у складі ПК здійснюється лише за виконання вимоги щодо вчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Відсутність продавцем факту реєстрації ПН або порушення порядку реєстрації (реєстрацію здійснено із запізненням) не дає право покупцю на ПК. 

Потрібно сказати, що на практиці деякі продавці використовують зазначений вище виняток для реєстрації ПН, щоб мати можливість внести до ЄРПН податкову накладну із запізненням. І формально така ПН вважається зареєстрованою. Але якщо покупець звірить дані отриманої ПН на відповідність із даними з ЄРПН, факт невчасної реєстрації буде підтверджено. Нагадаємо, на свій запит про надання інформації, що міститься в ЄРПН, особа отримує витяг, в якому наводяться відомості щодо податкової накладної, зокрема, дата внесення відомостей до ЄРПН продавцем та дата виписування ПН (запит складається за правилами п. 13-17 Порядку №1246). Тому звірити невчасну реєстрацію зовсім нескладно.

Отже, не рекомендуємо продавцям використовувати зазначений метод реєстрації „із запізненням”. Права на ПК з ПДВ за такою ПН у покупця все рівно не буде і порушення строків реєстрації ПН така операція не виправить. 

Тому право на ПК у покупця залишається, якщо особа за звітний податковий період разом із декларацією з ПДВ подасть заяву із скаргою (додаток 8 до декларації з ПДВ) на такого постачальника . 

Отже, наголошуємо, що, враховуючи ситуацію, яка викладена у запитанні, право на ПК у покупця виникає не за ПН, яка коригується і не на підставі Розрахунку коригування, а тільки за поданим додатком 8.

Крім того, виходячи із зазначеної у питанні ситуації, схиляємось до думки, що за допомогою складання РК продавець мав на меті виправити помилки при складанні ПН. Але підстави для складання РК до ПН передбачено у ст. 192 ПКУ, серед яких не має випадку складання РК за для виправлення помилок. Якщо ПН була складена невірно, то продавець мав її анулювати і виписати нову, вірно складену ПН. Тож, зайво складений для виправлення помилок в ПН РК продавцю також потрібно анулювати. На жаль, оскільки минули строки реєстрації ПН, виписати і зареєструвати в ЄРПН вірну ПН продавець вже не в змозі. Тому, як було зазначено вище, покупець збереже право на ПК лише за поданим додатком 8.