• Посилання скопійовано

Чи можна відображати у складі від’ємного значення ПДВ, за яким ДПС встановлено порушення, але ПДВ вже відшкодовано?

Чи можна відображати у складі від’ємного значення попередніх звітних податкових періодів суму ПДВ, за якою вже прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі, якщо заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовані платнику податку? Чи може бути застосована карна відповідальність?

Як відображати в декларації?

Згідно з пп. 200.11 ПКУ контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому пп. 78.1.8 ПКУ

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки. 

Відповідно до пп. 200.14 ПКУ, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: 

  • у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
  • У разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. 

Згідно з пп. 2 розд. ІІ Порядку №1204, у разі, якщо за результатами перевірок виявлено завищення суми бюджетного відшкодування, то відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення форми: 

  • «В1» - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовані платнику податку;
  • «В3» - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Дивимося відповідь ДПС на питання в ЗІР (101.24): «Чи підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ суми, визначені за податковими повідомленнями-рішеннями за формою «В1» або «В3»?».

ДПС відповідає, що заявлена та невідшкодована сума бюджетного відшкодування за декларацією, на яку складено повідомлення-рішення за формою «В1», зменшується в інтегрованій картці платника податків, що ведеться в контролюючому органі. При цьому, така сума не підлягає відображенню у податковій декларації з ПДВ.

Завищена сума, на яку складено повідомлення-рішення за формою «В3», зменшується в інтегрованій картці платника податків, що ведеться у контролюючому органі. За умови відсутності порушень норм ст. 197 – 199 ПКУ сума заявленого бюджетного відшкодування, у якій відмовлено, може бути врахована платником зі знаком «+» у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження цього податкового повідомлення-рішення із обов’язковим заповненням спеціального поля в податковій декларації з ПДВ, де вказується дата, номер податкового повідомлення-рішення та сума, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ, зазначеної у такому податковому повідомленні-рішенні. 

Дивимося інше питання в ЗІР (101.17): «Як відображаються отримані платником ПДВ за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення за формами «В1», «В3» та «В4» в показниках системи електронного адміністрування ПДВ?».

ДПС відповідає, що у разі подання платником податку податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), в якій платник податку декларує суму до бюджетного відшкодування ПДВ (на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (р. 20.2.1 декларації) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкодого боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (р. 20.2.2 декларації)), показник SВідшкод (загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до ПКУ збільшується на таку суму і, відповідно, зменшується показник SНакл (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

При цьому показник SВідшкод підлягає коригуванню в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) за результатами перевірок контролюючих органів, що проводяться відповідно до ПКУ, шляхом зменшення показника ЕВідшкод відповідно до винесеного податкового повідомлення рішення за формою «ВЗ» на дату його узгодження.

Одночасно відбувається відповідне збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, на суму зменшеного бюджетного відшкодування по угодженим ППР за формою «В3».

ППР за формами «В1» та «В4», зокрема в частині суми завищення від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду не впливають на значення показника SВідшкод.

Водночас, ППР за формою «В4» в частині суми завищення від’ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, враховується при обрахунку показника Sнакл в СЕА ПДВ шляхом зменшення показника SВідшкод. Разом з цим, при внесенні за результатами перевірок податкової звітності з ПДВ за червень 2015 року ППР за формою «В4», показник SНакл, збільшений в порядку пп. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, зменшується на суму зменшеного від’ємного значення суми ПДВ.

 

Щодо карної відповідальності

Застосування ст. 212 ККУ «Кримінальна відповідальність за несплату податків» є досить поширеним інструментом впливу на платників податків. Часто відомості за ст. 212 ККУ вносяться до ЄРДР слідчими на підставі актів документальних перевірок.

Злочином буде умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах – 4 542 000 грн (для 2025 року).

Якщо ж сума несплачених податків менше значного розміру, то неплатника можна притягти не до кримінальної, а до адміністративної та фінансової відповідальності.

Слідчі можуть відкрити кримінальне провадження і за іншою статтею (наприклад, ст. 367 ККУ (службова недбалість).

Основним джерелом установлення обставин, яке використовують для доведення факту несплати податків внаслідок вчинення податкового правопорушення, є акт перевірки, складений за результатами проведення податкової перевірки

Таким чином:

  • Сума ПДВ, вказана в чинному податковому повідомленні-рішенні за формою В1, не підлягає відображенню у податковій декларації з ПДВ;
  • Якщо сума несплачених податків менше значного розміру - 4 542 000 грн, неплатника можна притягти до адміністративної та фінансової відповідальності;
  • Основним джерелом установлення обставин є акт перевірки.

Світлана Яценко

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Щодо особливостей декларації з ПДВ в межах РЕЗ
    Чи обов'язково подавати уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за лютий та травень 2025 року, якщо в них були відображені показники ПН_РЕЗ та РК_2 до неї, що не вплинуло на кінцевий результат, враховуючи нові роз'яснення ДПС у листі №11933/7/99-00-21-03-02-07 від 02.05.2025 р.?
    18.07.202518
  • Списання безнадійної дебіторки: коригування ПДВ
    Підприємство списує безнадійну дебіторську заборгованість (аванс за непоставлений товар), що виникла у 2017 році. Податковий кредит за ПН на цей аванс був раніше задекларований. Як правильно відкоригувати ПДВ: нарахувати компенсуючі ПЗ за пп. 198.5 ПКУ чи подати уточнюючий розрахунок до декларації того періоду, коли було відображено податковий кредит?
    18.07.202531
  • Включення розблокованої податкової накладної до податкового кредиту через рік
    Податкова накладна, що була виписана 06.05.2024 р., своєчасно подана на реєстрацію (31.05.2024 р.), але її реєстрацію було зупинено, а згодом поновлено за рішенням комісії 20.09.2024 р. Чи можливо включити таку податкову накладну до складу податкового кредиту у червні 2025 року?
    18.07.2025267
  • Дата РК при поверненні авансу та товару
    23.06.2025 р. постачальник отримав від покупця кошти за запчастини на суму 27000 грн і постачальник виписав на цю дату ПН. Товари були відвантажені і отримані покупцем також 23.06.2025 р. Згодом з’ясувалося, що запчастини не підійшли і їх 27.06.2025 р. покупець повернув постачальнику. 10.07.2025 р. постачальник повернув покупцю кошти - 27000 грн. Якою датою постачальник повинен складати РК – на 27.06.2025 чи на 10.07.2025 р.?
    17.07.202543
  • Несвоєчасне коригування ПДВ-кредиту: штрафні санкції
    Покупець (платник ПДВ) у 2022 році отримав повернення передоплати від постачальника, який на момент повернення вже став неплатником ПДВ. Податковий кредит, сформований у 2021 році за цією операцією, не був своєчасно відкоригований. У 2024 році покупець подав уточнюючий розрахунок, зменшивши податковий кредит. Які фінансові санкції (самоштраф, пеня) застосовуються за таке несвоєчасне коригування та чи потрібно сплачувати до бюджету суму ПДВ?
    17.07.202529