Безоплатне ввезення обладнання на умовах DDP: які податкові наслідки?

Питання:

• Яким чином третя  сторона може сплатити митні платежі за нерезидента - постачальника, які документи необхідно для цього оформити?
• Чи буде мати право на податковий кредит з ПДВ третя сторона? 
• Чи є ризик нарахування ПДВ при передачі розмитненого обладнання від постачальника - нерезидента до отримувача?

Відповідь:

Перш за все нагадаємо, що умови DDP (Delivered Duty Paid, «поставка з оплатою мита») – це умови доставки Інкотермс, згідно з якими продавець/вантажовідправник несе максимальну відповідальність за вантаж. Згідно з умовами DDP, продавець бере на себе відповідальність за ризики псування/втрати вантажу і витрати, пов’язані з транспортуванням і митним оформленням до того моменту, коли покупець отримає вантаж у пункті призначення і вивантаження.

Тепер щодо поставлених питань:

1. У формі митної декларації передбачено графи для зазначення Відправника, Одержувача та Особи, відповідальної за фінансове врегулювання.  

Отже, якщо митні платежі сплачуватиме третя сторона (тобто не відправник і не отримувач), то таку особу варто вписати в МД, як Особу, відповідальну за фінансове врегулювання. Зазвичай така особа також виступає Декларантом. Чи знадобляться при цьому якісь додаткові документи від третьої сторони  – це потрібно дізнатися в митному органі перед початком митного оформлення товару. Можливо потрібно буде  пройти акредитацію на митниці.

2. Згідно з пп. 198.1 ПКУ, до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Отже, як видно із наведеного вище, для отримання права на податковий кредит платник ПДВ має дотриматись одночасно двох умов:

1. сплатити суму ПДВ під час придбання (увезення) товарів;
2. власне придбати відповідні товари у постачальника (на території України чи за кордоном).

У наведеній ситуації третя сторона ПДВ лише сплатила, але товар собі у власність не придбала (його придбав Отримувач).  Тож права на податковий кредит така сторона не має.  Але ж вона нічого й не втрачає, оскільки ці кошти їй компенсує нерезидент.

3. Ризику нарахування ПДВ при передачі розмитненого обладнання від постачальника - нерезидента до отримувача немає. Адже МД, у якій вказано Відправника (нерезидента) та Отримувача (резидента України) вже є документом, за яким власне і здійснюється постачання такого товару (обладнання).  За цією МД всі митні платежі (у т. ч. й ПДВ) вже будуть сплачені. Тобто ще якогось «окремого» постачання в даному випадку не відбуватиметься. Відповідно й підстав для повторного нарахування ПДВ не виникатиме.

Інше питання, якщо сам отримувач передаватиме комусь отриманий від нерезидента товар (але це вже зовсім інша історія).

Отже, підсумуємо вищенаведене:

1. Третя сторона має бути зазначена в МД, як особа, відповідальна за фінансове врегулювання. Щодо переліку необхідних документів слід звернутися до митного органу;
2. Третя сторона не матиме права на податковий кредит у разі сплати ПДВ при митному оформленні;
3. При переданні товару від відправника до отримувача додатково нараховувати ПДВ не потрібно.