ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Безоплатне ввезення обладнання на умовах DDP: які податкові наслідки?

Постачальник зі Швейцарії планує безоплатно поставити обладнання українському отримувачу на умовах DDP. Митні платежі сплачуватиме третя сторона - резидент України, якій нерезидент в подальшому компенсує такі витрати. Як третя сторона може сплатити митні платежі за нерезидента - постачальника? Які документи необхідно для цього оформити?

Питання:

  • Яким чином третя  сторона може сплатити митні платежі за нерезидента - постачальника, які документи необхідно для цього оформити?
  • Чи буде мати право на податковий кредит з ПДВ третя сторона? 
  • Чи є ризик нарахування ПДВ при передачі розмитненого обладнання від постачальника - нерезидента до отримувача?

 

Відповідь:

Перш за все нагадаємо, що умови DDP (Delivered Duty Paid, «поставка з оплатою мита») – це умови доставки Інкотермс, згідно з якими продавець/вантажовідправник несе максимальну відповідальність за вантаж. Згідно з умовами DDP, продавець бере на себе відповідальність за ризики псування/втрати вантажу і витрати, пов’язані з транспортуванням і митним оформленням до того моменту, коли покупець отримає вантаж у пункті призначення і вивантаження.

 

Тепер щодо поставлених питань:

1. У формі митної декларації передбачено графи для зазначення Відправника, Одержувача та Особи, відповідальної за фінансове врегулювання.  

Отже, якщо митні платежі сплачуватиме третя сторона (тобто не відправник і не отримувач), то таку особу варто вписати в МД, як Особу, відповідальну за фінансове врегулювання. Зазвичай така особа також виступає Декларантом. Чи знадобляться при цьому якісь додаткові документи від третьої сторони  – це потрібно дізнатися в митному органі перед початком митного оформлення товару. Можливо потрібно буде  пройти акредитацію на митниці.

2. Згідно з пп. 198.1 ПКУ, до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Отже, як видно із наведеного вище, для отримання права на податковий кредит платник ПДВ має дотриматись одночасно двох умов:

  1. сплатити суму ПДВ під час придбання (увезення) товарів;
  2. власне придбати відповідні товари у постачальника (на території України чи за кордоном).

У наведеній ситуації третя сторона ПДВ лише сплатила, але товар собі у власність не придбала (його придбав Отримувач).  Тож права на податковий кредит така сторона не має.  Але ж вона нічого й не втрачає, оскільки ці кошти їй компенсує нерезидент.

3. Ризику нарахування ПДВ при передачі розмитненого обладнання від постачальника - нерезидента до отримувача немає. Адже МД, у якій вказано Відправника (нерезидента) та Отримувача (резидента України) вже є документом, за яким власне і здійснюється постачання такого товару (обладнання).  За цією МД всі митні платежі (у т. ч. й ПДВ) вже будуть сплачені. Тобто ще якогось «окремого» постачання в даному випадку не відбуватиметься. Відповідно й підстав для повторного нарахування ПДВ не виникатиме.

Інше питання, якщо сам отримувач передаватиме комусь отриманий від нерезидента товар (але це вже зовсім інша історія).

Отже, підсумуємо вищенаведене:

  1. Третя сторона має бути зазначена в МД, як особа, відповідальна за фінансове врегулювання. Щодо переліку необхідних документів слід звернутися до митного органу;
  2. Третя сторона не матиме права на податковий кредит у разі сплати ПДВ при митному оформленні;
  3. При переданні товару від відправника до отримувача додатково нараховувати ПДВ не потрібно.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ із переплати за послуги у 2026 році: ризики та оформлення ПН і РК (аудіоверсія)
    Контрагент за договором про надання послуг сплатив більше, ніж зазначено в акті наданих послуг. Переплату повернули наступного банківського дня з призначенням платежу «Повернення помилкового платежу». Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму перевищення, складати й реєструвати податкову накладну та розрахунок коригування після повернення коштів, якщо обидві операції відбулися протягом двох днів?
    30.10.2026351
  • Прощення 50% боргу у 2026 році: ризики з податку на прибуток і ПДВ (аудіоверсія)
    Підприємство - платник податку на прибуток і ПДВ - відвантажило продукцію покупцю. Через бойові дії склад покупця з товаром було знищено. Сторони уклали угоду про прощення 50% боргу за цю партію відповідно до ст. 605 ЦКУ. Які наслідки з податку на прибуток і ПДВ виникають у постачальника? Чи має він право зменшити раніше нараховані податкові зобов’язання з ПДВ шляхом складання РК?
    30.10.2026331
  • Відображення ПДВ 0% у чеках ПРРО неплатників ПДВ у 2026 році: вимоги наказу Мінфіну №13 (аудіоверсія)
    ФОП на загальній системі здійснює роздрібну торгівлю алкоголем, інший ФОП є платником єдиного податку. Обидва не зареєстровані платниками ПДВ. Після встановлення програмного РРО у фіскальних чеках відображається «ПДВ А — 0,00%», а в денному Z-звіті весь оборот відноситься до цієї ставки. Чи є таке відображення помилкою та як правильно зазначати інформацію про ПДВ у чеках і Z-звітах ПРРО?
    30.10.2026102
  • Податкові накладні для резидентів Дія Сіті: чи є особливості складання (аудіоверсія)
    ТОВ — платник ПДВ на загальній системі оподаткування постачає товари та надає послуги резиденту Дія Сіті — платнику податку на прибуток на особливих умовах. Чи передбачено особливості складання податкових накладних на такого покупця?
    30.10.202631
  • Чиста вартість брухту та база ПДВ: оцінка комісією за МСБО 2 та ст. 188 ПКУ (аудіоверсія)
    Підприємство оприбутковує металобрухт за висновком незалежного оцінювача, вартість якого суттєво перевищує фактичну ціну подальшого продажу заготівельнику, що створює збитки в обліку та породжує ризики донарахування ПДВ щодо дорогоцінних металів за ст. 188 ПКУ. Чи обов’язково залучати незалежного оцінювача, чи дозволено визначати чисту вартість реалізації власною комісією на підставі комерційної пропозиції заготівельника за МСБО 2 після сортування металу, та як оформити документи?
    29.10.202663