Чи підпадають під нульову ставку нерегулярні групові міжнародні перевезення без видачі квитків?

Наявність об'єкта оподаткування у разі постачання послуг із міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом регулюється окремою спеціальною нормою — пп. «е» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Згідно із пп. «а пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. При чому перевезення вважається міжнародним, якщо здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Таким чином, Ваші послуги з міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом підпадають під нульову ставку ПДВ, якщо вони здійснюються за єдиним міжнародним документом. Однак, ПКУ не врегульовано зазначене питання, тому з метою визначення єдиного міжнародного перевізного документа ми звернулись до нормативних документів, що регулюють порядок організації нерегулярних міжнародних перевезень.

Пунктом 6.1. «Порядку організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні» затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 09.02.2004 р. №75 передбачено, що нерегулярні та маятникові перевезення, які здійснюються з використанням українськими перевізниками та іноземними перевізниками шляхових листів груп пасажирів(зразок у додатку 9 до Порядку), звільняються від дозволів, якщо інше не передбачене міжнародними угодами.

З використанням пасажирськими перевізниками шляхових листів груп пасажирів здійснюються нерегулярні та маятникові перевезення у разі:

1) поїздки «з зачиненими дверима», коли той самий автобус здійснює перевезення тієї ж самої групи пасажирів протягом поїздки та для їх доставки назад на місце відправлення (місце відправлення є на території реєстрації транспортного засобу)...

У даній ситуації єдиним міжнародним перевізним документом можна вважати саме шляховий лист групи пасажирів.

Журнал реєстрації шляхових листів груп пасажирів (зразок у додатку 9 до Порядку) має містити відривні шляхові листи груп пасажирів (по два примірники кожен) у кількості 25 одиниць.

Журнал реєстрації шляхових листів груп пасажирів та його складові шляхові листи груп пасажирів повинні мати номер. Шляхові листи груп пасажирів також повинні бути пронумеровані послідовно від 1 до 25.За дорученням Укравтотрансу УДП «Укрінтеравтосервіс» видає журнал реєстрації шляхових листів груп пасажирів перевізнику з реєстрацією у відповідному журналі. Передавання журналу реєстрації шляхових листів іншому перевізнику забороняється.

Шляховий лист групи пасажирів має складатись перевізником перед початком рейсу у двох примірниках для кожної поїздки.

Перший примірник шляхового листа групи пасажирів повинен зберігатись в автобусі протягом поїздки, для якої він складений, а другий — у книзі реєстрації шляхових листів груп пасажирів у перевізника.

У формі шляхового листа груп пасажирів передбачено вказувати список пасажирів. При підготовці шляхового листа групи пасажирів перевізник може використовувати попередньо складений список пасажирів, який додається до шляхового листа групи пасажирів. У цьому разі на попередньо складеному списку пасажирів наводиться прізвище водія, назва перевізника та підпис перевізника, який скріплюється печаткою.

В той же час ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу від 01.03.1973 р. (Організація Об'єднаних Націй) передбачено, що при перевезенні пасажирів перевізник повинен видати індивідуальний чи колективний квиток.

Відсутність, неправильність оформлення або втрата квитка не зачіпають існування або дійсності договору перевезення, який продовжує підпадати під дію положень цієї Конвенції.

У квитку повинні бути зазначені назва й адреса перевізника, а також міститись зазначення про те, що договір підпадає під дію положень цієї Конвенції навіть при наявності яких-небудь застережень, які цьому суперечать.

Пунктом 4.1 «Порядку та умов організації перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом», затвердженого Наказом Мінтрансу від 21.01.98р. №21 передбачено, що перевезення пасажирів автомобільним транспортом здійснюється на підставі одного з таких документів:

— квитка, який посвідчує право громадянина на користування автомобільним транспортом та перевезення за плату багажу на міських (у тому числі маршрутних таксомоторних), приміських і міжміських маршрутах. Форма квитка та багажної квитанції на міжнародні перевезення пасажирів, Інструкція з оформлення квитка та багажної квитанції на проїзд в автобусах міжнародних маршрутів встановлюються згідно з додатком 13 до цих Порядку і умов;

— договору про міжнародні нерегулярні і маятникові автомобільні перевезення пасажирів, за зразком, наведеним в додатку 15 до цих Порядку і умов;

...

Інструкцією визначено, що бланки квитків заповнюються кульковою ручкою або за допомогою засобів обчислювальної техніки, з виготовленням двох копій. Оригінал квитка видається пасажиру, один екземпляр копії зберігається в касі автостанції, другий — передається перевізнику.

Зазначаються такі відомості у графах квитка:

...

Місце — номер місця (місць) в автобусі;

Осіб — кількість осіб, які мають право на проїзд та перевезення багажу згідно з цим квитком;

Вартість — вартість проїзду, перевезення багажу, комісійний збір та загальна вартість квитка. Розрахунок провадиться в гривнях.

З форми квитка, можна зробити висновок, що він може бути як індивідуальним так і колективним (виписаним на групу осіб).

Номер квитка записується до квитково-облікового листка.

Оскільки визначення єдиного міжнародного перевізного документу не врегульоване ПКУ, то на практиці можливе використання одного із запропонованих варіантів: шляхового листа групи пасажирів або колективного квитка. Рекомендуємо все ж таки застосовувати форму шляхового листа групи пасажирів, яка затверджена відповідно до Угоди про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами (Угода INTERBUS) від 30.06.2001 р. укладеної Європейським співтовариством.