• Посилання скопійовано

Чи звільняється імпорт обладнання для сонячної електростанції від ПДВ та мита?

Укладено тристоронню угоду, за якою підрядник імпортує обладнання та монтує на території України сонячну електростанцію. Замовник оплачує та безоплатно передає готову електростанцію резиденту України — бюджетній організації. Підрядник і замовник є нерезидентами. Чи потрібно при імпорті обладнання сплачувати ПДВ та митні платежі?

Додатковий опис сторін угоди:

Є три сторони:

  • замовник (він же платник) – державна організація з Литви;
  • підрядник (імпортує обладнання і монтує на території України) – комерційна організація з європейської країни, яка виконує монтаж для замовника і отримує оплату від замовника;
  • бенефіціар – українська бюджетна організація, яка безоплатно отримує готову сонячну електростанцію.

 ***

Розглянемо, чи потрібно сплачувати ПДВ і митні платежі при імпорті обладнання для сонячної електростанції. Згідно з останніми змінами в законодавстві, імпорт обладнання для сонячних електростанцій звільняється від ПДВ на період воєнного стану, але не довше ніж до 1 січня 2026 року.

Тепер детальніше:

Згідно з пп. 87-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, але не більш як до 1 січня 2026 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених пп. 9-36 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України.

Своєю чергою, згідно з пп. 9-36 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, але не більш як до 1 січня 2026 року, звільняються від оподаткування ввізним митом товари, що ввозяться на митну територію України (у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) для вільного обігу та класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 

  • 8406 (крім 8406 10 00 00), 
  • 8410 (тільки турбіни гідравлічні та їх частини), 
  • 8483 40 21 00, 
  • 8502 20 40 90, 
  • 8502 20 60 90, 
  • 8502 20 80 90, 
  • 8411 (крім турбогвинтових та турбореактивних двигунів та їх частин), 
  • 8501 64 00 00, 
  • 8504 40 84 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 
  • 8504 40 88 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 
  • 8504 40 90 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 
  • 8507 60 00 00 (крім установок зберігання енергії потужністю менш як 300 Вт змінного та/або постійного струму та окремих літій-іонних комірок ємністю менш як 200 А•год), 
  • 8541 43 00 00, 
  • 8537 (крім 8537 10 98 10), 
  • 8503 00 99 00 (тільки для вітроенергетичних електрогенераторних установок).

Таким чином, звільняються від ввізного мита і ПДВ імпортовані товари, які мають наведені вище коди, і якщо операція ввезення здійснена до 01.01.2026 р.

Причому в цій нормі немає такої додаткової умови для звільнення, як використання для власних потреб. Тобто, звільнення при імпорті діє тільки якщо товари мають наведені коди і ввезені до 01.01.2026 р.

Окремі одиниці обладнання для сонячних електростанцій можуть мати такі коди:

  • 8541 43 00 00 — фотоелектричні елементи, зібрані в модулі або вмонтовані в панель (фактично це - сонячні панелі);
  • 8504 40 84 00 — інвертори потужністю не більш як 7,5 кВ•А;
  • 8504 40 88 00 — інвертори потужністю понад 7,5 кВ•А;
  • 8507 60 00 00 — акумулятори літійно-іонні, крім установок зберігання енергії потужністю менш як 300 Вт змінного та/або постійного струму та крім окремих літій-іонних комірок ємністю менш як 200 А•год. (деякі пояснення щодо цього коду див. на сайті Держмитслужби тут);
  • 8537 (крім 8537 10 98 10) — пульти, панелі, консолі, столи, розподільні щити та інші основи, обладнані двома або більше пристроями товарної позиції 8535 або 8536, для контролю або розподілу електричного струму, включаючи пристрої чи апаратуру групи 90, та цифрові апарати керування, крім комутаційних пристроїв товарної позиції 8517.

Якщо ж імпортуватиметься обладнання, яке має інші коди, то при його імпортуванні потрібно буде сплачувати мито і ПДВ в загальному порядку. Оскільки відповідальним за ввезення обладнання є підрядник, то саме він і сплачуватиме мито і ПДВ.

Тепер зупинимось на питанні, чи сплачується ПДВ при передачі змонтованої електростанції.

На наш погляд, дану ситуацію можна трактувати так:

Підрядник виконує для замовника, обоє є нерезидентами, роботи із облаштування сонячної електростанції. Замовник приймає такі роботи, оплачує їх і безоплатно передає бенефіціару вже готову електростанцію.

Причому ці роботи виконуються із власного матеріалу, з використанням самостійно придбаного та імпортованого обладнання. А потім вже готову електростанцію замовник безоплатно передає бенефіціару.

Об’єктом оподаткування ПДВ є як постачання послуг на митній території України, так і постачання товарів (до яких відноситься готова електростанція), згідно з пп. 185.1 ПКУ.

Місцем постачання послуг, що пов’язані з рухомим майном, є місце фактичного постачання послуг (див. пп. 186.2.1 ПКУ).

Місцем постачання товарів є місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені (пп. 186.1 ПКУ).

Тож як операції постачання послуг, так і операції постачання товарів в даній ситуації знаходяться на митній території України. Це означає, що такі операції оподатковуються ПДВ.

Це за загальним правилом означає, що підрядник при наданні послуг замовнику має нарахувати ПДВ. А замовник при передачі готової електростанції бенефіціару також має нарахувати ПДВ. Варто також зазначити, що в розглядуваній ситуації як операції передачі послуг, так і передача готової електростанції бенефіціару можуть оформлятися одним документом (тристороннім актом). Тобто, ці дві операції відбуваються одночасно – підрядник передає роботи замовнику і замовник передає електростанцію бенефіціару.

Але як підрядник, так і замовник не є платниками ПДВ. Тому, на наш погляд, ПДВ в такій ситуації не нараховується.

Поряд з цим, в даній ситуації умови договору можна трактувати таким чином, що фактичним отримувачем підрядних робіт з монтажу обладнання можна вважати бенефіціара (українську бюджетну організацію). А замовник за договором (державна організація з Литви) є лише платником за таким договором. В такій ситуації особою, яка має сплатити ПДВ, виступатиме українська бюджетна організація, як особа, що отримала послуги від нерезидента. Причому вона має сплатити ПДВ незалежно від того, є вона платником ПДВ чи ні. І незалежно від того, чи така організація оплачувала послуги самостійно, чи ж вона отримала їх безоплатно. Детально про особливості сплати ПДВ при отриманні послуг від нерезидента можна прочитати тут, тут.

Так яким чином слід трактувати умови договору в розглядуваній ситуації і яким чином оподатковувати ПДВ? Для відповіді на це питання потрібно ретельно аналізувати норми відповідного договору, що укладається сторонами. Для уникнення непорозумінь з податковими органами може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію. Можемо припустити, що податкова служба займатиме фіскальну позицію і вважатиме, що бенефіціар має сплатити ПДВ, як особа, що отримує послуги від нерезидента.

Щодо того, чи потрібно підряднику для того, щоб виконувати підрядні роботи, реєструвати постійне представництво, зазначимо, що згідно з пп. 14.1.193 ПКУ постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

З метою оподаткування термін "постійне представництво" включає, серед іншого:

а) будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об’єкт чи пов’язану з ними наглядову діяльність, якщо загальна тривалість робіт, пов’язана з таким майданчиком, об’єктом чи діяльністю (в рамках одного проекту або пов’язаних між собою проектів), що виконуються нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, перевищує 12 місяців.

Скоріш за все, тривалість робіт в розглядуваній ситуації не перевищує 12 місяців. В такому разі, на наш погляд, немає підстав реєструвати постійне представництво.

Далі розберемось, чи потрібно підряднику нерезиденту реєструватися платником податку на прибуток. На наш погляд, ні, не потрібно.

Згідно з пп. 133.2 ПКУ платниками податку на прибуток - нерезидентами є:

  • пп. 133.2.1 ПКУ -  юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
  • пп. 133.2.2 ПКУ - нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом.

Підрядник виконує роботи на митній території України, але доходи отримує з джерела, яке знаходиться за межами митної території України. Окрім того, як вище зазначено, постійне представництво не реєструється. Тож, на наш погляд, підстав для реєстрації платником податку на прибуток немає.

Стосовно того, чи потрібно підряднику чи замовнику ставати на податковий облік в Україні. На наш погляд, ні, не потрібно.

Відповідно до пп. 64.5 ПКУ нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону "Про платіжні послуги", або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абз. 3-6 пп. "е" пп. 141.4.1 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

Але в даній ситуації жодна з подій, описаних в пп. 64.5 ПКУ, не відбувається.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»