• Посилання скопійовано

Які наслідки, якщо не подати заяву про обов’язкову реєстрацію платником ПДВ?

ФОП – платник ЄП ІІ групи, працював з 01.01.2024 по 30.06.2024 р. Річний ліміт доходу був використаний, тому ФОП перейшов на загальну систему і призупинив діяльність. 14.10.2024 р. зателефонували податківці і сказали, що ФОП повинен зареєструватися платником ПДВ. 01.07.2024 р. на рахунок надійшли еквайрингові кошти за чеками РРО від 30.06.2024 р. Контролери вимагають виписки банку з 01.07.2024 р. і по сьогоднішній день. Що робити ФОПу?

Платники єдиного податку І, ІІ чи ІІІ групи за ставкою 5% не зобов’язані реєструватися платниками ПДВ. Але як тільки вони втрачають статус платника ЄП, їм одразу ж потрібно подивитися, який у них був обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за останні 12 календарних місяців (пп. 181.1 ПКУ). І якщо він більше 1 млн грн, їм одразу після переходу на загальну систему треба реєструватися платником ПДВ.

Пунктом 183.10 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ і не подала реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Це актуально для ситуації, коли такий платник здійснював оподатковувані ПДВ операції і повинен був нараховувати зобов’язання з ПДВ. Тоді йому доведеться сплатити ПДВ та штрафи відповідно до пп. 123.1 ПКУ з усього обсягу оподатковуваних операцій без вирахування сум податкового кредиту.

У цьому випадку ФОП не здійснював оподатковувані операції і у нього не виникало обов’язку нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ. Отже, він не понесе відповідальності, передбаченої пп. 183.10 та пп. 123.1 ПКУ, хоча й має обов’язок подати заяву про реєстрацію платником ПДВ.

Але податківці бачать, що цей ФОП перейшов на загальну систему і не зареєструвався платником ПДВ. Ці дії можуть призвести до того, що ФОП не нарахує податкові зобов’язання з ПДВ і їм доведеться це зробити самим. А це вже передбачено пп. 123.1 ПКУ – якщо податківцям довелося самим нарахувати платнику податкові зобов’язання через неправильні дії самого платника, вони нарахують ще й штраф 10% від суми нарахованого зобов’язання. Тому вони й звернули увагу на цього ФОПа.

Все вищесказане стосується ситуації, коли у ФОПа були оподатковувані операції і йому є що нараховувати. А якщо жодних операцій не було – то й ці донарахування ПДВ та 10% штрафу ФОПу не загрожують. Проте перевірку пройти доведеться, адже податківці виявили факт неподання заяви і зобов’язані перевірити цього ФОПа на предмет здійснення оподатковуваних операцій без реєстрації платником ПДВ.

Завдання ФОПа – довести, що оподатковуваних операцій після 30.06.2024 р. не було. До перевірки ФОП надає податківцям документи, які свідчать про те, що з 1 липня 2024 р. у нього не було оподатковуваних операцій – це банківські виписки (які показують відсутність оподатковуваних операцій з 01.07.2024 р.) та чеки РРО (яких вже немає після 30.06.2024 р.). Чеки РРО від 30.06.2024 р. на оплату картками, за якими кошти надійшли на рахунок ФОПа наступного дня 01.07.2024 р., належать до доходу червня, який оподаткований єдиним податком.

У поясненні можна написати про те, що:

  • ФОП повністю призупинив діяльність з 1 липня 2024 р., тому заяву про обов’язкову реєстрацію платником ПДВ не подавав;
  • ФОП прийняв рішення про зупинення діяльності виключно на власний розсуд (приміром, він вже не має можливості працювати з особистих причин, або використав річний ліміт і призупинив діяльність тощо);
  • ФОП не отримував доходів та не здійснював оподатковуваних операцій з 01.07.2024 р., тому для донарахування ПДВ за пп. 183.10 ПКУ та застосування штрафу 10% від донарахованої суми за пп. 123.1 ПКУ в цьому випадку немає об’єкта нарахування.

Можливі результати такої перевірки: донарахування ПДВ та 10% штрафу не буде, але доведеться подати заяву про реєстрацію платником ПДВ – адже цей обов’язок не зникає від того, що діяльність фактично не ведеться. Штрафів власне за неподання заяви ПКУ не передбачає.

У загальному випадку, після реєстрації платником ПДВ потрібно буде подавати декларації з ПДВ. Але пусті декларації можна не подавати відповідно до пп. 49.2 ПКУ – якщо в звітному періоді не виникають об’єкти оподаткування, то декларацію можна не подавати. Нагадаємо, що відповідно до пп. «г» пп. 184.1 ПКУ через 12 місяців, у яких не буде оподатковуваних операцій та податкового кредиту, в тому числі, якщо ФОП не подаватиме декларації, податківці анулюють його реєстрацію платника ПДВ.

Реєстрація платника ПДВ також анулюється, якщо з 1 січня 2025 року ФОП перейде на спрощену систему без ПДВ – пп. «в» пп. 184.1 ПКУ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:10
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024452
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024244