Номенклатура у акті виконаних робіт

Юридичні особливості

Виконання електромонтажних робіт регулюється договором підряду, що укладається між сторонами. Юридичні особливості такого договору наведені в ст. 837 – ст. 864 ЦКУ. Поряд з цим, електромонтажні роботи є різновидом будівельних робіт. Тому на їх виконання поширюються також норми ст. 875 – ст. 886 ЦКУ.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦКУ, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦКУ).

Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦКУ, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проєктно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦКУ).

Таким чином, є певні роботи, які виконуються за договором підряду, і є ціна цих робіт, встановлена договором. Основні особливості таких робіт визначаються в розділі договору «Предмет договору». Причому в договорі роботи можуть зазначатися в узагальненому вигляді, наприклад, «електромонтажні роботи на [такому-то] об’єкті». А детальніше увесь перелік робіт може наводитися у проєктно-кошторисній документації, у додатках до договору.

Разом з тим, немає якихось нормативно встановлених правил щодо того, як потрібно відображати назву виду робіт в акті виконаних робіт. Тож це питання сторони договору вирішують між собою самостійно.

Якщо договором на виконання робіт встановлена одна загальна ціна за «електромонтажні роботи на [такому-то] об’єкті», то саме так і записують в акті.

Акт – первинний документ для бухгалтерського обліку

Акт є не тільки юридичним документом, яким фіксується факт передачі замовнику виконаних робіт, а і бухгалтерським первинним документом, за яким господарська операція передачі-приймання виконаних робіт відображається в бухгалтерському обліку. Тому акт має містити всі обов’язкові реквізити первинного документа.

За Законом про бухоблік (див. ч. 2 ст. 9) одним з обов’язкових реквізитів є зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції. Але Закон про бухоблік не встановлює ступінь деталізації змісту господарської операції. Тому, на наш погляд, вона визначається на розсуд сторін.

Що каже суд?

В Постанові ВС від 12.02.2020 р. у справі №813/3577/13-а розглядається питання, якою має бути ступінь деталізації в документах (актах тощо) надання послуг: юридичних, маркетингових, економічного аналізу, консультаційних, пошуку персоналу.

Суд зазначив, що згідно зі статтею 1 Закону про бухоблік, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Зміст цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки:

1. він має містити відомості про господарську операцію і
2. підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

На цій підставі суд зазначив, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Далі суд пише, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Зрештою, суд виснував, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Незаповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а також відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого ж самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Наші висновки

Із всього наведеного вище випливає, що у Акті виконаних робіт може зазначатися така номенклатура, як «Електромонтажні роботи на об’єкті замовника за адресою…».

Яку номенклатуру зазначати в податковій накладній?

У багатьох своїх консультаціях, наприклад, тут, податкова служба зазначає, що номенклатура в податковій накладній має відповідати номенклатурі в первинному документі. Тому якщо в первинному документів написано «Електромонтажні роботи на об’єкті замовника за адресою…», то так само слід записувати і в податковій накладній.

Якщо використовується Акт форми №КБ-2в?

У цьому акті зазначається деталізований перелік всіх виконаних робіт згідно нормативних документів, а в кінці акту наводяться окремо загальновиробничі витрати, прибуток, адміністративні витрати тощо.

На підставі такого деталізованого переліку виконаних робіт скласти ПН проблематично. Адже окремі зазначені в акті види робіт містять тільки ціну виходячи з прямих витрат і не містять доданих в кінці акту інших складових ціни – загальновиробничих, адміністративних, прибутку тощо.

Тому згідно з практикою, яка склалася, в графу «Номенклатура» ПН записують назву робіт та об’єкта будівництва, його адресу, наведені у верхній частині акту №КБ-2в, або назву робіт, наведену у довідці форми №КБ-3, яка додається до акту.

Але оскільки чинним законодавством це питання не врегульовано, для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.

До речі, тут наведена консультація ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо заповнення граф ПН про кількість та ціну постачання, для ПН, що виписуються на підставі Акту форми №КБ-2в і Довідки форми №КБ-3.