• Посилання скопійовано

Що з ПДВ, якщо заставна вартість майна більша за суму боргу?

ТОВ 1 не змогло виконати своє зобов’язання перед ТОВ 2. В погашення боргу ТОВ 2 отримує нерухомість. Оціночна вартість нерухомості перевищує суму боргу. ТОВ 2 суму перевищення повертає ТОВ 1. Яку суму ПК може врахувати ТОВ 2 при набутті права власності на предмет іпотеки?

Відповідно до ст. 572 ЦКУ кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна.

Право застави припиняється у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави (ст. 593 ЦКУ).

Відповідно до наведеної умови в заставу передано нерухоме майно за договором іпотеки.

Так як борг не було погашено, іпотекодержатель задовольняє забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, зокрема нерухомість, за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб’єктом оціночної діяльності (ст. 37 Закону про іпотеку).

При цьому іпотекодержатель зобов’язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 37 Закону про іпотеку). Невідшкодованими залишаються 10%.

Так як заставне майно в рахунок погашення заборгованості переходить у власність до ТОВ 2, то таке відчуження прирівнюється до операції з постачання товару і на дату такої передачі ТОВ 1 зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.
     Покупець майна, до якого перейшло право власності на об’єкт нерухомості ТОВ 2, за наявності податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, має право на податковий кредит за такою операцією.

Така ж думка викладена у відповіді ДПС в БЗ ЗІР (101.06) на питання: «Який порядок оподаткування ПДВ операцій із продажу заставленого майна боржника, у разі якщо кредитор не є банківською (фінансовою) установою?»

Звертаємо увагу, що відповідно до абз. 2 п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Тобто, якщо оціночна вартість менше мінімальної бази, визначеної відповідно до п. 188.1 ПКУ, то необхідно буде донарахувати податкові зобов’язання на різницю.

Враховуючи зазначене вище, ТОВ 2 має право на всю суму ПК, сформованого за операцією з набуття права власності на предмет іпотеки. Адже фактично ТОВ 1 «продає» ТОВ 2 нерухомість за оціночною вартістю. «Оплата» представлена сумою, отриманої в кредит та сумою перевищення, яка буде повернена ТОВ 2.

 ***

Також читайте:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Пантюхова Анна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:10
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024463
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245