Облік стягнення заставного майна

Відповідно до ст. 21 Закону №2654-XII реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 591 ЦКУ).

Таким чином, за загальним правилом, заставлене майно реалізується на публічних торгах. Але договором може встановлюватися інший порядок. Наприклад, заставлене майно може переходити у власність кредитора за прямим договором між заставодавцем і кредитором. За якою вартістю?

Відповідно до ст. 582 ЦКУ оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 7 Закону №2658-III проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна.

Таким чином, якщо в розглядуваній ситуації заставлене майно ТОВ 1 не є державним чи комунальним майном, для його оцінки проведення незалежної оцінки не є обов’язковим, якщо інше не встановлено договором застави.

Отже, ціна, за якою передається заставлене майно, визначається договором застави.

Відповідно до ч. 2 ст. 589 ЦКУ за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4 ст. 591 ЦКУ).

Якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю (ст. 25 Закону №2654-XII).

З точки зору обліку і оподаткування, передача ТОВ 1 заставленого майна ТОВ 3 в рахунок погашення зобов’язань ТОВ 2 є продажем такого майна.

Але порядок відображення такої операції в обліку залежить від того, чи буде ця вартість відшкодована ТОВ 1 – ТОВ 2 та/чи ТОВ 3, і в якій вартості.

Якщо за договором жодного відшкодування ТОВ 1 не отримає, в обліку ТОВ 1 відображається безоплатна передача майна:

• Дт 13 Кт 10 – на суму нарахованого зносу;
• Дт 976 Кт 10 – на залишкову вартість;
• Дт 976 Кт 641 – нараховане ПЗ з ПДВ (про ПДВ далі).

Якщо відшкодування буде отримано, нехай і в меншій сумі, аніж балансова (залишкова) вартість майна, в обліку ТОВ 1 передача майна відображається в загальному порядку, прийнятому для продажу:

• Дт 13 Кт 10 – списано нарахований знос майна, яке передаватиметься;
• Дт 286 Кт 10 – майно (земля та нерухомість) переведено до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, за залишковою вартістю;
• Дт 377 Кт 712 – відображено продаж майна за вартістю, яка буде відшкодована ТОВ 1 – ТОВ 3 чи ТОВ 2;
• Дт 712 Кт 641 – нараховане ПЗ з ПДВ у вартості відшкодування;
• Дт 943 Кт 641 – нараховане ПЗ з ПДВ на суму перевищення балансової вартості над вартістю відшкодування;
• Дт 712 Кт 791 – дохід від передачі майна віднесено до складу фінрезультатів;
• Дт 943 Кт 286 – балансова вартість переданого майна віднесена на собівартість реалізації;
• Дт 791 Кт 943 – собівартість реалізації віднесена до фінрезультатів;
• Дт 311 Кт 377 – отримане відшкодування переданого майна – від ТОВ 3 та/чи ТОВ 2.

У ТОВ 3 отримане заставне майно відображатиметься проводками:

• Дт 152, 28 Кт 631 – на погоджену договором вартість майна без урахування ПДВ;
• Дт 641 Кт 631 – відображено ПК з ПДВ в розмірі, нарахованому ТОВ 1 і відображеному в ПН, складеній і зареєстрованій в ТОВ 1 в ЄРПН;
• Дт 631 Кт 311 – на суму часткового відшкодування коштами ТОВ 1, якщо вартість майна перевищує вартість заборгованості і договором передбачено таке відшкодування;
• Дт 631 Кт 60, 61, 68 тощо – зарахування заборгованості, яка забезпечена заставою із вартістю отриманого заставного майна.

З точки зору оподаткування ТОВ 1 продало ОЗ, а ТОВ 3 їх придбало. Тому податкові наслідки виникають в загальному порядку, прийнятому для операцій продажу і придбання ОЗ.

Наприклад, при нарахуванні ПЗ з ПДВ згідно з п. 188.1 ПКУ база оподаткування визначається за договірною вартістю (в розглядуваній ситуації сума відшкодування, яка буде надана ТОВ 1 від ТОВ 3 та/чи ТОВ 2). Але така вартість не може бути меншою балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється передача майна.

Варто також сказати, що згідно з пп. 197.1.21 ПКУ звільняються від оподаткування операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства.

Тобто, якщо земельна ділянка передається за окремим договором купівлі-продажу, то така операція звільнена від оподаткування ПДВ.

Читайте також:

Як визначається дохід від продажу ОЗ за ціною нижчою від їх оціночної вартості?

Продаж основних засобів за балансовою вартістю: податкові наслідки

Безоплатне передання ОЗ та МНМА: оподаткування ПДВ