• Посилання скопійовано

Особливості ПДВ в разі оплати фізособою за послуги, надані бюджетній установі

Фізособа – працівник бюджетної установи оплатила зі свого особистого банківського рахунку на рахунок ТОВ (платник ПДВ) за послуги у сфері інформатизації за укладеним із даною установою та ТОВ договору про надання послуг. Як провести даний платіж в бухобліку? Як нарахувати ПДВ, якщо є виписаний рахунок і акт про надання послуг, а оплата надійшла не з бюджетного рахунку?

ПДВ

Дивимося відповідь ДПС на питання в ЗІР (101.16): «Який порядок складання податкової накладної при поставці товарів/послуг покупцю, якщо договором передбачена оплата за такі товари/послуги від третьої особи?».

ДПС відповідає, пунктом 1 ст. 528 ЦКУ встановлено, що виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

На цій підставі ДПС висновує, що незалежно від того, що згідно з умовами договору виконання обов’язку щодо оплати за товари/послуги покладено на іншу особу, податкова накладна складається на покупця (отримувача) товарів/послуг.

Тобто, кредитор (ТОВ) зобов’язаний прийняти оплату від фізособи в рахунок погашення заборгованості організації, якщо інше не встановлено договором, або не випливає із суті зобов’язання виконати його особисто

В такому разі ПН в будь-якому разі складається на покупця – бюджетну установу.

Але в розглядуваній ситуації є один суттєвий момент:

Відповідно до пп. 187.7 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Відповідаючи на питання в ЗІР (101.16): «Як складається податкова накладна, якщо договором передбачено, що товари/послуги частково оплачуються за рахунок бюджетних коштів, а частково – за рахунок коштів покупця?», ДПС зазначила, що підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі на поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюються з відповідного рахунку Державного казначейства України.

Тобто, і оплата має надходити з рахунку Держказначейства, інакше норма пп. 187.7 ПКУ не буде застосована і ТОВ потрібно буде нараховувати ПДВ за правилом першої події, а не за касовим методом.

З наведеного випливає, що якщо договором передбачена оплата з рахунку Держказначейства, а оплатила фізособа, то норми договору були порушені, а тому, на наш погляд, ТОВ не повинна приймати таку оплату і має повернути її фізособі. Надалі слід чекати оплати з рахунку Держказначейства, і на дату отримання такої оплати нараховувати ПЗ з ПДВ і складати ПН.

Якщо ж ТОВ прийме оплату від фізособи в рахунок погашення заборгованості установи, то, на наш погляд, ПЗ з ПДВ слід буде нараховувати за правилом першої події – в даній ситуації на дату складання акту приймання-передачі послуг. Поряд з цим, якщо договором встановлена оплата з рахунку Держказначейства, потрібно буде внести зміни до договору.

Хоча тут може бути й інше розуміння цієї ситуації. На дату надання послуг, що підтверджено актом, діяли умови договору щодо оплати з рахунку Держказначейства. Але потім умови договору змінилися і оплата відбулася фізособою. В такому разі, якщо умови договору змінилися на дату оплати фізособою, можна стверджувати, що саме на цю дату і слід скласти ПН. Тоді повертати кошти фізособі не потрібно.

Але думка податкової служби з цього питання нам невідома. Тому для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.

У будь-якому разі, на наш погляд, безпечніше буде повернути кошти фізособі і чекати оплату з рахунку Держказначейства.

 

Бухгалтерський облік

ТОВ надало послуги бюджетній установі. Таким чином, дебіторська заборгованість установи на балансі ТОВ має відображатися на субрахунку 361.

Якщо погашає цю заборгованість фізособа, і ТОВ приймає таке виконання (див. вище ст. 528 ЦКУ), то, відповідно, така заборгованість закривається:

  • Дт 311 Кт 361 (бюджетна установа).

Тобто, внаслідок оплати фізособою заборгованості установи в обліку ТОВ не виникає окрема заборгованість фізособи.

Якщо ж ТОВ вирішує повернути цю оплату фізособі, проведення будуть такі:

  • Дт 311 Кт 685 – отримано кошти і враховано як помилкові;
  • Дт 685 Кт 311 – повернуто помилкові кошти відправнику.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245