Деталі запитання: Постачальник-нерезидент компенсував витрати імпортеру, перерахувавши кошти відповідно до замовлення на обслуговування (опис послуги – оклеювання автомобіля рекламою торгової марки Matador). Платіж було здійснено декілька разів. Договір з нерезидентом укладено на поставку шин, а документів на використання торгової марки немає. Необхідно ідентифікувати вид послуг для визначення ставки ПДВ та дати виникнення податкових зобов’язань.
Відповідь:
Спершу спробуємо розібратися, чи є це рекламними послугами, чи складовою послуг поставки.
Якщо послуги з обклеювання авто вважати рекламою торговельної марки
Реклама — це інформація про особу або товар, поширена в будь-якій формі і будь-яким способом та призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів і їх інтерес щодо таких осіб або товару (ст. 1 Закону про рекламу).
Розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою (ч. 7 ст. 8 Закону про рекламу).
Торговельну марку нанесено на транспортний засіб. Це, своєю чергою, сприяє обізнаності споживача щодо шин даної торгової марки та збільшенню продажу товару. Дана операція відповідає визначенню реклами.
Рекламні послуги нерезиденту не є об'єктом оподаткування ПДВ незалежно від того, де фактично надаються ці послуги: на митній території України чи поза її межами (пп. 186.3 ПКУ), оскільки місцем постачання цих послуг є місце реєтрації отримувача. А якщо отримувач – нерезидент, то місце постачання послуг – за межами митної території України.
Та згідно з пп. 198.3 ПКУ, усі операції з придбання товарів та послуг (розуміємо: придбання з ПДВ) формують податковий кредит. Причому незалежно від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Але якщо такі товари та послуги призначаються для використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування (у тому числі в операціях з надання рекламних послуг нерезиденту), виникає обов'язок визначити податкові зобов'язання на підставі пп. 198.5 ПКУ. У цьому випадку не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому постачалися рекламні послуги нерезиденту, складається податкова накладна (з типом причини 08) виходячи з вартості придбаних товарів та послуг, які призначаються для використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування.
Якщо послуги з обклеювання авто не вважати рекламою
Підприємству необхідно проаналізувати положення договору на поставку шин. Адже можливо, що в договорі обклеювання авто з використанням торговельної марки нерезидента ідентифіковано не як рекламу, а як супутню послугу, що стосується поставки шин. В даному випадку оподаткування ПДВ такої послуги проводиться в загальному порядку.
Відповідно до пп. 186.4 ПКУ місцем надання цієї послуги буде місце реєстрації резидента – постачальника, тобто митна територія України. Податкові зобов’язання з ПДВ у резидента – платника ПДВ виникають за правилом «першої події»: на дату отримання авансу від нерезидента або на дату оформлення документа, що підтверджує факт надання послуги (пп. 187.1 ПКУ). Факт отримання передоплати підтверджує банківська виписка, а факт надання послуг – акт наданих послуг (виконаних робіт).
Базу оподаткування ПДВ теж визначають у загальному порядку згідно з пп. 188.1 ПКУ, а саме: на основі договірної (контрактної) вартості, але не нижче за ціну придбання таких послуг, а в разі постачання самостійно виготовлених послуг – не нижче за звичайні ціни. В цьому випадку вартість надання послуги – це та сума, яку перерахував нерезидент як компенсацію витрат.
Оскільки оплата послуг здійснюється в іноземній валюті, її перераховують у національну валюту за курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.
Податковий кредит з ПДВ, що пов’язаний з брендуванням авто, визнається у загальному порядку і податкові зобов’язання за пп. 198.5 ПКУ не нараховуються.
В подальшому підприємству доцільно чітко ідентифікувати дану послугу в договорі – як рекламну або нерекламну. Звертаємо увагу, що також доцільно визначити умови використання резидентом торговельної марки, яка є об’єктом права інтелектуальної власності, узгодивши це з нерезидентом.
***
Додатково читайте:
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити