Продаж товару нерезиденту на території України: як нарахувати ПДВ?

Відповідно до пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з:

• постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;
• вивезення товарів за межі митної території України.

Своєю чергою, згідно з пп. 186.1 ПКУ місцем постачання товарів є:

• фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у пп. "б" і "в" цього пункту);
• місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі, якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;
•  місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі, якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Таким чином, в даному випадку має місце операція з постачання товарів на території України. Така операція оподатковується ПДВ за ставкою 20% (в загальному порядку), оскільки нульова ставка за пп. 195.1 ПКУ застосовується саме до операцій вивезення товарів за межі України. Для застосування нульової ставки товари повинні бути фізично вивезені. Якщо такого вивезення немає, то незалежно від того, що покупцем є нерезидент і оплата у валюті, застосовується ставка 20%, 14% або 7% ПДВ.

Оскільки покупець не є резидентом України, то він не є платником ПДВ, і тому податкова накладна на таку операцію складається в порядку складання податкової накладної на неплатника ПДВ.

Зокрема:

• у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається відповідний тип причини: «02» - складена на постачання неплатнику податку;
• у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний Індивідуальний податковий номер «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Окрім цього, важливим питанням є визначення дати та суми податкових зобов’язань. Зауважимо, що оскільки така операція під експорт не потрапляє (а відповідно норма пп. 187.11 ПКУ не діє), датою виникнення ПЗ з ПДВ є подія, яка сталася раніше (тобто за загальним правилом):

• або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню;
• або дата відвантаження товару.

Датою виникнення ПЗ з ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті є дата надходження коштів на поточний рахунок в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження її на такий рахунок.

Тобто, у разі отримання передоплати за товар в іноземній валюті, ПЗ нараховуються саме датою надходження коштів на валютний рахунок підприємства за курсом НБУ на дату такого зарахування. Тому в даному випадку податкова накладна складається на дату першої події – дату оплати за курсом на цю ж дату, за основною ставкою ПДВ 20% (або іншими ставками 14% чи 7%, якщо постачається відповідний товар).

Якщо у ЗЕД-договорі не зазначено, правом якої країни регламентується договір, за умовчанням застосовуватиметься право країни продавця, тобто право України (пп. 1 ч. 1 ст. 44 Закону про міжнародне приватне право).

За нормами ч. 1 ст. 334 ЦКУ, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому переданням майна вважається вручення його набувачу або перевізнику, організації зв’язку тощо для відправлення (ч. 2 ст. 334 ЦКУ). На цю ж дату до покупця переходить і ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 668 ЦКУ).

Отже, за правилами ЦКУ, в загальному випадку право власності на товар переходить до покупця у момент його вручення покупцю або перевізнику. Ця подія має бути зафіксована в документах, що підтверджують передання товару покупцю або перевізнику. Оскільки постачання товару відбувається на території України, можна скласти звичайну видаткову накладну за вільною формою, в тому числі і двома мовами, якщо сторони погодяться на це. Така накладна складається у тій валюті, у якій було отримано оплату, за курсом НБУ, що діяв на дату оплати – див. абзац 2 п. 6 НП(С)БО 21.

Загалом, правила бухобліку такої операції будуть такими самими, як і за ЗЕД-договором, з тією різницею, що товар не перетинає кордон і ставка ПДВ не 0%. Розрахунки з покупцем ведуться у валюті за загальними правилами п. 6 НП(С)БО 21. На дату оформлення документа про передання товару покупцю, як правило, визнається дохід від реалізації товару. Якщо товар був повністю оплачений, то дохід визнається за курсом на дату оплати.