Чи може ТОВ на єдиному податку надавати ліцензовані медичні послуги?

Юридична особа на єдиному податку за ставкою 5% може займатися будь-якою діяльністю, дозволеною платникам єдиного податку 3 групи. 

Види діяльності, які заборонені платникам ЄП ІІІ групи, наведені у пп. 291.5 ПКУ. Діяльності з надання медичних послуг в цьому переліку немає, отже, ТОВ може надавати ліцензовані медичні послуги.

ТОВ може обирати на власний розсуд ставку єдиного податку:

• або 5% без реєстрації платником ПДВ;
• або 3% з реєстрацією платником ПДВ.

Якщо ТОВ обирає ставку ЄП 3% та реєструється платником ПДВ, то слід звернути увагу на ставку ПДВ 7%. Відповідно до ст. 193 ПКУ, ставка ПДВ 7% застосовується по операціях з:

• постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
• постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Надання медичних послуг оподатковується за загальною ставкою ПДВ 20%.

ТОВ та ФОП можуть співпрацювати за агентськими договорами, якщо це дозволяється ліцензійними умовами на надання медичних послуг або прямо не забороняється ними.

Звертаємо увагу на пп. 292.4 ПКУ, за яким у разі надання послуг, виконання робіт за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента). Докладніше про агентські договори у єдинників читайте тут.

При цьому розрахунки між агентом та принципалом повинні здійснюватись тільки в грошовій формі. Наприклад, якщо комісіонер є платником єдиного податку, то відповідно до пп. 292.4 ПКУ доходом платника єдиного податку є сума отриманої винагороди повіреного (агента) у разі надання послуг, виконання робіт за агентськими договорами.

При цьому, відповідно до пп. 292.6 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі. Таким чином, якщо комісіонер утримує свою винагороду з суми оплати клієнтів за надані послуги, то датою виникнення доходу у вигляді комісійної винагороди буде надходження такої оплати від клієнтів, а якщо договором комісії передбачено окрему виплату винагороди комісіонеру комітентом (звісно, у грошовій формі) – то дата надходження такої виплати від комітента. Взаємне зарахування зобов’язань між комісіонером та комінентом, які є платниками ЄП, робити небажано, оскільки податківці можуть розцінювати це як негрошові розрахунки.