• Посилання скопійовано

Повернення допомоги благодійному фонду: податкові наслідки у бенефіціара

ЮО на загальній системі застосовує податкові різниці. Раніше отримала від БФ блогодійну допомогу (грант) у вигляді обладнання. У зв’язку з ліквідацією, підприємство хоче це майно повернути назад БФ, оскільки в договорі про надання передбачене повернення майна за умови невиконання поставлених завдань. Які податкові наслідки для бенефеціара (ЮО)?

Відповідно до ст. 1 Закону про благодійну діяльність, бенефіціар - набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей.

Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення своїх цілей.

Грант (як і субгрант) — безоплатна субсидія підприємствам у грошовій або натуральній формі на проведення наукових чи інших досліджень, дослідно-конструкторських робіт та інші цілі з подальшим звітом про їх використання.

Згідно з ст. 5 Закону про благодійну діяльність, видами благодійної діяльності для надання допомоги, як фізичним, так і юридичним особам можуть бути, зокрема безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів або іншого майна.

 

Податкові наслідки повернення майна

Насамперед зазначимо, що ЮО просто здійснити повернення Благодійному фонду раніше отриманого обладнання, нібито за умови невиконання поставлених завдань передбачених договором, не зможе, тому що їх невиконання (а також ліквідація підприємства) через війну в Україні є форс-мажором. І цей форс-мажор передбачено договором про отримання немайнового гранту. 

Тож, таке повернення буде постачанням, визначеним пп. 188.1 ПКУ. Що потягне за собою відповідне оподаткування, якого не уникнути.

Тому… 

При отриманні допомоги (гранту в натуральній формі) беніфіціар (ЮО) оприбуткував обладнання за актом приймання-передачі ОЗ без визнання доходу у бухобліку, бо це цільове фінансування, та ввів в експлуатацію. 

Відповідно до п. 17 та п. 18 П(С)БО 15 отримане  цільове  фінансування  (у  тому  числі  кошти, 

вивільнені  від оподаткування у зв'язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств) визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування  (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів.

Тож, а також згідно з п. 13 Методрекомендацій №561, ЮО на справедливу вартість отриманого обладнання (основних засобів) мала збільшити додатковий капітал (Дт 10 Кт 424). А, починаючи з наступного місяця після початку використання, за п. 22-30 П(С)БО 7 почати нараховувати амортизацію, де об’єктом амортизації є вартість основного засобу. 

Згідно з вимогами Інструкції №291 залишок додаткового капіталу на субрахунку 424 зменшується на суму визнаного доходу протягом строку корисного використання безоплатно одержаного обладнання та при їх вибутті. 

Дохід у бухгалтерському обліку визнається на субрахунку 745 в сумі амортизації такого ОЗ одночасно з її нарахуванням.  

Отже, в бухобліку отримані ОЗ збільшують величину власного капіталу – оскільки немає зобов’язань щодо їх оплати, а їх амортизація нівелюється одночасним визнанням доходу.

Тому, при поверненні обладнання Благодійному фонду, підприємству потрібно зменшити залишок додаткового капіталу на субрахунку 424, через проведення звичайного списання. Повернення здійснюється за залишковою вартістю відповідно акту та за умови чи згодиться той Благодійний фонд прийняти це обладнання назад.

 

Податок на прибуток

За загальним правилом, якщо підприємство-високодохідник повертатиме Благодійному фонду обладнання, то потрібно застосовувати під час здійснення цієї операції податкові різниці, як і під час його реалізації ОЗ, на підставі п. 138.1 та п. 138.2 ПКУ

При цьому, оскільки, Благодійний фонд є неприбутковою організацією, то витрати з повернення (що є постачанням в даній ситуації) обладнання, можна відобразити в межах 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. У разі перевищення цієї межі доведеться збільшити фінрезультат на суму такого перевищення (пп. 140.5.9 ПКУ). Якщо ж у підприємства збиток, то із витрат слід виключити всю вартість обладнання без орієнтиру на 4% межу.

Оскільки, у підприємства за результатами минулого року був прибуток, то у разі перевищення 4% межі оподатковуваного прибутку потрібно збільшити фінрезультат на суму перевищення.

 

ПДВ

Згідно з пп. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Отже, операція з безоплатної передачі обладнання для платника податку, який здійснює таку передачу, є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальному порядку.

При цьому особливості складання податкової накладної при здійсненні операції з безоплатного постачання товарів/послуг визначено у п. 20 Порядку №1307.

У разі якщо база оподаткування ПДВ визначається виходячи із балансової (залишкової) вартості необоротних активів перевищуватиме суму постачання таких необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто балансова (залишкова) вартість перевищуватиме фактичну ціну (договірну вартість) постачання, то ЮО при поверненні (постачальник) складає дві податкові накладні: 

  • одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання; 
  • іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною. 

Така податкова накладна отримувачу (БФ) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних отримувача, постачальник (ЮО) зазначає власні дані.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Послуги надані нерезиденту, а споживач резидент: що з ПДВ?
    ТОВ-резидент (1) надає інформаційні та консультаційні послуги у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем нерезиденту. В контракті зазначено, що технічний проєкт виконується для резидента (2) за його адресою перебування. Нерезидент контролює виконання умов, приймає послуги, здійснює оплату послуг та підписує документи. Чи буде оподатковуватися ПДВ ця операція?
    28.03.2024281
  • Перехідні операції при реєстрації платником ПДВ з середини місяця
    Підприємство – платник ЄП ІІІ групи з 01.01.2024 р. перейшло на загальну систему, але заяву на реєстрацію ПДВ не подало вчасно – платник ПДВ з 25.01.2024 р. За електроенергією воно сплатило 08.01.2024 р., ПН складена 31.01.2024 р. за правилами касового методу. Станом на 01.02.2024 р. підприємство має борг за січень 2024 р., який буде сплачено у лютому. ПН складена 29.02.2024 р. Як включити ці ПН до податкового кредиту?У серпні 2023 р. підприємство відвантажило товар, оплата надійшла у лютому. Чи виникнуть ПЗ з ПДВ?
    27.03.202438
  • Помилкова ПН та РК у різних періодах: як врахувати?
    Підприємство у січні 2024 року склало та зареєструвало зайву ПН на операцію поставки, що не відбулася. Цю ПН включено у декларацію січня. Помилку виявлено у березні 2024 р., тоді ж складено та зареєстровано РК. У якому періоді треба відобразити зменшення податкового зобов’язання: у січні 2024 р., подавши УР до декларації та відкоригувати на суму помилкової ПН, чи включити РК у березні 2024 р. та не подавати УР до декларації?
    25.03.202468
  • Експорт послуг лабораторних досліджень: що з ПДВ?
    Підприємство, резидент України, платник ПДВ, надало послуги лабораторних досліджень продукції (перевиставило компенсацію витрат досліджень, що здійснювала незалежна лабораторія – резидент України на території України) нерезиденту. Чи потрібно нараховувати ПДВ?
    22.03.202433
  • Які послуги резидентів Дія. Сіті звільняються від ПДВ?
    Чи оподатковуються ПДВ операції з розробки програмного забезпечення та доступу до інформаційного продукту – додатку для оплати штрафів – через інтернет для резидентів Дія. Сіті? Чи поширюється на ці послуги пп. 197.1.33 ПКУ?
    22.03.202427