Виплата доходу нерезиденту-підприємцю

Відразу зазначимо, що підприємницький статус нерезидента (отриманого за кордоном) не має ваги на території України, оскільки немає резидентського статусу. Тому співпраця з таким підприємцем-нерезидентом, в цілях оподаткування, розглядатиметься як робота зі звичайною фізособою.

Тобто, робота з фізособою-нерезидентом буде здійснюватися за договором ЦПХ, який нічим не відрізняється від договору ЦПХ, укладеного з резидентом (ст. 626 ЦКУ), а результат виконаних робіт (наданих послуг) оформлюється актом приймання-передання таких робіт (послуг). На підставі цих актів проводиться виплата винагороди, яка оподатковується ЄСВ, якщо договір укладається за законодавством України, а не іншої держави. У разі якщо ЦПД укладений за межами України відповідно до законодавства іншої держави, то сума винагороди, виплачена фізособі - іноземцю, не є базою нарахування ЄСВ. Тобто, якщо договір укладений з іноземцем, за кордоном, виконання відбувається теж за кордоном, і головне, договір укладено  за законодавством іншої країни – то ЄСВ не буде.

Крім того, утримується ПДФО та ВЗ. Інформація про фізосіб-нерезидентів та суми виплаченої винагороди та нарахованих/ утриманих/ сплачених податків відображаються в додатку 1, 4ДФ та додатку 5 об’єднаної звітності.

При цьому слід пам’ятати, що ПДФО належить до податків, на які поширюється дія договорів про уникнення подвійного оподаткування. Дохід за договором ЦПХ буде виплачуватися нерезиденту України, а в ст. 103 ПКУ встановлено: якщо міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, то застосовують правила міжнародного договору. Тому важливо знати, резидентом якої країни є фізична особа - отримувач доходу, чи укладено з цією країною договір про уникнення подвійного оподаткування, чи є у цієї фізичної особи документи, які підтверджують статус резидента країни, з якою Україна уклала договір про уникнення подвійного оподаткування. Тільки при наявності всіх підтверджувальних документів роботодавець розглядає можливість неоподаткування доходів. А у разі, якщо іноземець не надав підтверджувальні документи, роботодавець оподатковує його доходи за правилами та ставками, встановленими ПКУ (пп. 170.10 ПКУ).

Зазначимо, що для персоніфікованого відображення в Додатку 4ДФ об’єднаної звітності нарахованої та виплаченої винагороди роботодавцю потрібно мати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП). 

Отримати РНОКПП нерезидент може особисто або через законного представника чи уповноважену особу (п. 70.5 ПКУ). Для цього потрібно:

• подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі;
• додати до облікової картки документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою. 

Відповідно до п. 180.2 ПКУ, особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Відповідно до п. 208.1 ПКУ встановлюються правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі-резиденту.

Перелік осіб для цілей ПДВ визначено пп. 14.1.139 ПКУ – і у ньому відсутні звичайні фізичні особи.

Враховуючи зазначене, робимо висновок, що у разі отримання послуг від фізичних осіб-нерезидентів ПДВ не нараховується. 

Податок на репатріацію потрібно сплачувати при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України. Види доходів, які підлягають визначено в пп. 141.4.1 ПКУ. Але тут не йдеться про нерезидентів-фізичних осіб, доходи яких оподатковуються згідно розділу IV ПКУ, тож податок на репатріацію сплачувати не потрібно.