• Посилання скопійовано

Виплата доходу нерезиденту-підприємцю

Які податкові наслідки можуть виникнути при співпраці Товариства (загальна система, платник ПДВ) з нерезидентом-підприємцем? Які документи, що підтверджують підприємницький статус нерезидента, необхідно мати підприємству?

Відразу зазначимо, що підприємницький статус нерезидента (отриманого за кордоном) не має ваги на території України, оскільки немає резидентського статусу. Тому співпраця з таким підприємцем-нерезидентом, в цілях оподаткування, розглядатиметься як робота зі звичайною фізособою.

Тобто, робота з фізособою-нерезидентом буде здійснюватися за договором ЦПХ, який нічим не відрізняється від договору ЦПХ, укладеного з резидентом (ст. 626 ЦКУ), а результат виконаних робіт (наданих послуг) оформлюється актом приймання-передання таких робіт (послуг). На підставі цих актів проводиться виплата винагороди, яка оподатковується ЄСВ, якщо договір укладається за законодавством України, а не іншої держави. У разі якщо ЦПД укладений за межами України відповідно до законодавства іншої держави, то сума винагороди, виплачена фізособі - іноземцю, не є базою нарахування ЄСВ. Тобто, якщо договір укладений з іноземцем, за кордоном, виконання відбувається теж за кордоном, і головне, договір укладено  за законодавством іншої країни – то ЄСВ не буде.

Крім того, утримується ПДФО та ВЗ. Інформація про фізосіб-нерезидентів та суми виплаченої винагороди та нарахованих/ утриманих/ сплачених податків відображаються в додатку 1, 4ДФ та додатку 5 об’єднаної звітності.

При цьому слід пам’ятати, що ПДФО належить до податків, на які поширюється дія договорів про уникнення подвійного оподаткування. Дохід за договором ЦПХ буде виплачуватися нерезиденту України, а в ст. 103 ПКУ встановлено: якщо міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, то застосовують правила міжнародного договору. Тому важливо знати, резидентом якої країни є фізична особа - отримувач доходу, чи укладено з цією країною договір про уникнення подвійного оподаткування, чи є у цієї фізичної особи документи, які підтверджують статус резидента країни, з якою Україна уклала договір про уникнення подвійного оподаткування. Тільки при наявності всіх підтверджувальних документів роботодавець розглядає можливість неоподаткування доходів. А у разі, якщо іноземець не надав підтверджувальні документи, роботодавець оподатковує його доходи за правилами та ставками, встановленими ПКУ (пп. 170.10 ПКУ).

Зазначимо, що для персоніфікованого відображення в Додатку 4ДФ об’єднаної звітності нарахованої та виплаченої винагороди роботодавцю потрібно мати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП). 

Отримати РНОКПП нерезидент може особисто або через законного представника чи уповноважену особу (п. 70.5 ПКУ). Для цього потрібно:

  • подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі;
  • додати до облікової картки документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою. 

Відповідно до п. 180.2 ПКУ, особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Відповідно до п. 208.1 ПКУ встановлюються правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі-резиденту.

Перелік осіб для цілей ПДВ визначено пп. 14.1.139 ПКУ – і у ньому відсутні звичайні фізичні особи.

Враховуючи зазначене, робимо висновок, що у разі отримання послуг від фізичних осіб-нерезидентів ПДВ не нараховується. 

Податок на репатріацію потрібно сплачувати при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України. Види доходів, які підлягають визначено в пп. 141.4.1 ПКУ. Але тут не йдеться про нерезидентів-фізичних осіб, доходи яких оподатковуються згідно розділу IV ПКУ, тож податок на репатріацію сплачувати не потрібно.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252