ПДВ при експорті нижче ціни придбання

Щодо нарахування ПЗ з ПДВ за збитковою експортною операцією

За загальним правилом, відповідно до норми пп. 188.1 ПКУ, база оподаткування при продажу товару визначається за договірною вартістю, але не нижче ціни придбання товарів.

Таким чином, у загальному випадку, якщо товар продається нижче ціни придбання, складають дві ПН – одну на договірну вартість, другу на різницю між ціною придбання товару і договірною вартістю.

Але при експорті діє інше правило, встановлене пп. 189.17 ПКУ: базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України.

Тобто, у разі експорту товару база оподаткування ПДВ визначається виключно в розмірі договірної вартості, зазначеної в митній декларації. ПКУ не передбачає здійснювати донарахування ПДВ на різницю між ціною придбання і договірною вартістю, якщо договірна менше ціни придбання.

Щодо бюджетного відшкодування

Дивимося Постанову ВС від 03.09.2020 р. у справі № 804/2107/16.

Верховний Суд зазначає, що правові наслідки реалізації товару на експорт за ціною нижчою, ніж собівартість, мають визначатись із урахуванням доктрини ділової мети. Вона реалізується у податкових правовідносинах на підставі положень підпунктів 14.1.36, 14.1.231 ПКУ та передбачає обов’язкову наявність у платника прагнення отримати економічний ефект за рахунок приросту (збереження) активів при здійсненні господарських операцій.

У разі встановлення, що ділова мета господарської операції є недобросовісною (зокрема, у випадку збитковості експортної операції з причин реалізації товару нижче собівартості без наявності об’єктивних економічних підстав для цього), відповідна операція може бути кваліфікована як така, що вчинена поза межами господарської діяльності платника.

У такому випадку платник втрачає право на включення до податкового кредиту, який у подальшому бере участь у формуванні суми бюджетного відшкодування, ПДВ у складі собівартості тих товарів/послуг, які не використані в господарській діяльності. Утім така кваліфікація не збільшує базу оподаткування ПДВ за експортною операцією.

Разом з тим в розглядуваній судовій справі суд відмовив податковій зменшити заявлену платником суму бюджетного відшкодування внаслідок експорту товару за договірною вартістю нижче ціни придбання товару, і став на сторону платника податку, зазначивши, що податковою не викладено жодних доводів щодо здійснення платником в охоплений перевіркою період експортних операцій за відсутності розумної економічної причини (ділової мети).

З цього висновку суду можемо зробити висновок, що якщо податкова доведе відсутність ділової мети в конкретній ситуації із збитковим експортом, платник податку не зможе ПК з ПДВ за такою операцією враховувати у формуванні суми бюджетного відшкодування. 

Таким чином, сільгосппідприємство в розглядуваній ситуації повинно самостійно визначитися, чи зможе воно доказати ділову мету свого збиткового експорту.

Наведемо з цього приводу також лист ДФСУ від 28.01.2019 р. №2559/7/99-99-12-03-01-17.

В ньому зазначається, що внаслідок збиткового експорту платник може отримати неправомірну вигоду в розмірі бюджетного відшкодування. А тому така операція не має розумної ділової мети. Як наслідок – відсутність підстав для бюджетного відшкодування.

З наведеного вище випливає, що при збитковому експорті у сільгосппідприємства може бути проблема з отриманням бюджетного відшкодування, сформованого за рахунок ПК з ПДВ за товарами, експортованими за збитковою операцією.

Тому сільгосппідприємству варто мати достатнє підтвердження ділової мети збиткового експорту. Або можна спробувати отримати індивідуальну податкову консультацію.