• Посилання скопійовано

Податки при продажу сільгосппродукції нижче собівартості

Сільгосппідприємство внаслідок посухи і низької врожайності зібрало незначний врожай, хоча загиблого врожаю не було. Ціна продажу виявилася нижчою за собівартість. Як списувати різницю між ціною продажу і собівартістю? Які податкові наслідки з ПДВ?

За якою вартістю обліковувати зібраний урожай сільгосппродукції при її первісному визнанні, тобто, під час збирання?

За одним з двох методів, встановлених обліковою політикою сільгосппідприємства (див. п. 12 П(С)БО 30):

  1. справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, або
  2. виробничою собівартістю відповідно до П(С)БО 16.

Причому всі витрати (прямі і загальновиробничі), понесені на вирощування, відносять на рахунок 23.

 

Облік за першим методом

Якщо обрано перший метод, продукцію оприбутковують за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу: Дт 27 Кт 23.

А різницю між собівартістю і справедливою вартістю, зменшеною на витрати на місці продажу, відображають проведенням: Дт 23 Кт 710 чи Дт 940 Кт 23.

Наприклад, якщо собівартість сільгосппродукції 900 000 грн., а продана така продукція може бути за 700 000 грн., сільгосппідприємство оприбуткує її проведеннями:

  • Дт 27 Кт 23 – 700 000 грн (оприбуткована сільгосппродукція);
  • Дт 940 Кт 23 – 200 000 грн (900 000 – 700 000) (списана різниця між собівартістю і справедливою вартістю, зменшеною на витрати на місці продажу);
  • Дт 791 Кт 940 – 200 000 грн (витрати від первісного визнання сільгосппродукції списані на фінрезультати).

Таким чином, орієнтовний збиток від майбутнього продажу буде відображено вже в момент оприбуткування сільгосппродукції.

Подальший продаж такої сільгосппродукції:

  • Дт 361 Кт 701 – 840 000 грн (продаж продукції);
  • Дт 701 Кт 641 – 140 000 грн (нараховано ПЗ з ПДВ);
  • Дт 701 Кт 791 – 700 000 грн (дохід від продажу віднесено на фінрезультати);
  • Дт 901 Кт 27 – 700 000 грн (списана собівартість проданої сільгосппродукції);
  • Дт 791 Кт 901 – 700 000 грн (собівартість реалізації віднесено на фінрезультати).

Як бачимо, операція продажу сільгосппродукції не буде збитковою.

 

Облік за другим методом

Якщо буде обрано другий метод, продукцію оприбутковують за собівартістю: Дт 27 Кт 23 – 900 000 грн.

Подальший продаж такої сільгосппродукції:

  • Дт 361 Кт 701 – 840 000 грн (продаж продукції);
  • Дт 701 Кт 641 – 140 000 грн (нараховано ПЗ з ПДВ);
  • Дт 701 Кт 791 – 700 000 грн (дохід від продажу віднесено на фінрезультати);
  • Дт 901 Кт 27 – 900 000 грн (списана собівартість проданої сільгосппродукції);
  • Дт 791 Кт 901 – 900 000 грн (собівартість реалізації віднесено на фінрезультати).

А при обліку за другим методом сільгосппідприємство отримає збитки від продажу в сумі 200 000 грн (700 000 – 900 000).

 

Чи потрібно списувати різницю між ціною продажу і собівартістю?

Ні, не потрібно. Вище наведено особливості бухобліку при оприбуткуванні сільгосппродукції та її подальшого продажу.

 

Які податкові наслідки з ПДВ при продажу нижче собівартості?

База оподаткування при продажу товарів визначається виходячи з договірної вартості, але не нижче звичайних цін у разі постачання самостійно виготовлених товарів (див. пп. 188.1 ПКУ).

Причому, звичайна ціна – це ціна товару, визначена договором, якщо інше не встановлено ПКУ (див. пп. 14.1.71 ПКУ).

Далі в пп. 14.1.71 ПКУ наведено варіанти визначення звичайної ціни для різних випадків. Наприклад, при постачанні на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає форвардній або ф’ючерсній ціні на дату укладення такого контракту.

Тобто, звичайна ціна – це договірна ціна, або ціна, визначена для окремих випадків так, як це зазначено в пп. 14.1.71 ПКУ.

Це означає, що при продажу самостійно виготовлених товарів базою оподаткування є договірна ціна, навіть, якщо товари продані за ціною нижче собівартості.

Собівартість при визначенні бази оподаткування не враховується. Про це саме пишуть і податківці (див., приміром, ІПК ДПСУ від 06.03.2020 р. №965/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Щоправда, податківці в своїх консультаціях дещо перекручують норми ПКУ.

Суть в такому:

В другому реченні пп. 14.1.71 ПКУ сказано, що якщо не доведено зворотнє, вважається, що така визначена договором звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

На підставі цієї норми податківці роблять висновок, що якщо ринкова ціна вища за договірну ціну, звичайною вважається не договірна, а ринкова, а тому відповідно до норм пп. 188.1 ПКУ платник має донарахувати ПДВ на різницю між ринковою і договірною ціною.

На наш погляд, висновки податкової не відповідають нормам ПКУ, зокрема, пп. 14.1.71 ПКУ. Адже в цьому підпунктів всього лише написали, що якщо не доведено інше, вважається, що звичайна відповідає ринковій ціні. А якщо доведено, що ринкова вища, то в пп. 14.1.71 ПКУ не написали про необхідність за звичайну брати ринкову ціну.

Тому, на наш погляд, якщо ринкова ціна вища за договірну ціну, донараховувати ПДВ не потрібно. Але якщо ви не бажаєте зайвих суперечок з податковою, можете пристати на її думку і донараховувати ПДВ на різницю між ринковою і договірною ціною. Звісно, за умови, що ринкова вища за договірну.

Але якщо ринкова відповідає договірній ціні, повторимося, донараховувати ПДВ на різницю між договірною (ринковою) ціною і собівартістю не потрібно.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245