• Посилання скопійовано

Податки при продажу сільгосппродукції нижче собівартості

Сільгосппідприємство внаслідок посухи і низької врожайності зібрало незначний врожай, хоча загиблого врожаю не було. Ціна продажу виявилася нижчою за собівартість. Як списувати різницю між ціною продажу і собівартістю? Які податкові наслідки з ПДВ?

За якою вартістю обліковувати зібраний урожай сільгосппродукції при її первісному визнанні, тобто, під час збирання?

За одним з двох методів, встановлених обліковою політикою сільгосппідприємства (див. п. 12 П(С)БО 30):

  1. справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, або
  2. виробничою собівартістю відповідно до П(С)БО 16.

Причому всі витрати (прямі і загальновиробничі), понесені на вирощування, відносять на рахунок 23.

 

Облік за першим методом

Якщо обрано перший метод, продукцію оприбутковують за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу: Дт 27 Кт 23.

А різницю між собівартістю і справедливою вартістю, зменшеною на витрати на місці продажу, відображають проведенням: Дт 23 Кт 710 чи Дт 940 Кт 23.

Наприклад, якщо собівартість сільгосппродукції 900 000 грн., а продана така продукція може бути за 700 000 грн., сільгосппідприємство оприбуткує її проведеннями:

  • Дт 27 Кт 23 – 700 000 грн (оприбуткована сільгосппродукція);
  • Дт 940 Кт 23 – 200 000 грн (900 000 – 700 000) (списана різниця між собівартістю і справедливою вартістю, зменшеною на витрати на місці продажу);
  • Дт 791 Кт 940 – 200 000 грн (витрати від первісного визнання сільгосппродукції списані на фінрезультати).

Таким чином, орієнтовний збиток від майбутнього продажу буде відображено вже в момент оприбуткування сільгосппродукції.

Подальший продаж такої сільгосппродукції:

  • Дт 361 Кт 701 – 840 000 грн (продаж продукції);
  • Дт 701 Кт 641 – 140 000 грн (нараховано ПЗ з ПДВ);
  • Дт 701 Кт 791 – 700 000 грн (дохід від продажу віднесено на фінрезультати);
  • Дт 901 Кт 27 – 700 000 грн (списана собівартість проданої сільгосппродукції);
  • Дт 791 Кт 901 – 700 000 грн (собівартість реалізації віднесено на фінрезультати).

Як бачимо, операція продажу сільгосппродукції не буде збитковою.

 

Облік за другим методом

Якщо буде обрано другий метод, продукцію оприбутковують за собівартістю: Дт 27 Кт 23 – 900 000 грн.

Подальший продаж такої сільгосппродукції:

  • Дт 361 Кт 701 – 840 000 грн (продаж продукції);
  • Дт 701 Кт 641 – 140 000 грн (нараховано ПЗ з ПДВ);
  • Дт 701 Кт 791 – 700 000 грн (дохід від продажу віднесено на фінрезультати);
  • Дт 901 Кт 27 – 900 000 грн (списана собівартість проданої сільгосппродукції);
  • Дт 791 Кт 901 – 900 000 грн (собівартість реалізації віднесено на фінрезультати).

А при обліку за другим методом сільгосппідприємство отримає збитки від продажу в сумі 200 000 грн (700 000 – 900 000).

 

Чи потрібно списувати різницю між ціною продажу і собівартістю?

Ні, не потрібно. Вище наведено особливості бухобліку при оприбуткуванні сільгосппродукції та її подальшого продажу.

 

Які податкові наслідки з ПДВ при продажу нижче собівартості?

База оподаткування при продажу товарів визначається виходячи з договірної вартості, але не нижче звичайних цін у разі постачання самостійно виготовлених товарів (див. пп. 188.1 ПКУ).

Причому, звичайна ціна – це ціна товару, визначена договором, якщо інше не встановлено ПКУ (див. пп. 14.1.71 ПКУ).

Далі в пп. 14.1.71 ПКУ наведено варіанти визначення звичайної ціни для різних випадків. Наприклад, при постачанні на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає форвардній або ф’ючерсній ціні на дату укладення такого контракту.

Тобто, звичайна ціна – це договірна ціна, або ціна, визначена для окремих випадків так, як це зазначено в пп. 14.1.71 ПКУ.

Це означає, що при продажу самостійно виготовлених товарів базою оподаткування є договірна ціна, навіть, якщо товари продані за ціною нижче собівартості.

Собівартість при визначенні бази оподаткування не враховується. Про це саме пишуть і податківці (див., приміром, ІПК ДПСУ від 06.03.2020 р. №965/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Щоправда, податківці в своїх консультаціях дещо перекручують норми ПКУ.

Суть в такому:

В другому реченні пп. 14.1.71 ПКУ сказано, що якщо не доведено зворотнє, вважається, що така визначена договором звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

На підставі цієї норми податківці роблять висновок, що якщо ринкова ціна вища за договірну ціну, звичайною вважається не договірна, а ринкова, а тому відповідно до норм пп. 188.1 ПКУ платник має донарахувати ПДВ на різницю між ринковою і договірною ціною.

На наш погляд, висновки податкової не відповідають нормам ПКУ, зокрема, пп. 14.1.71 ПКУ. Адже в цьому підпунктів всього лише написали, що якщо не доведено інше, вважається, що звичайна відповідає ринковій ціні. А якщо доведено, що ринкова вища, то в пп. 14.1.71 ПКУ не написали про необхідність за звичайну брати ринкову ціну.

Тому, на наш погляд, якщо ринкова ціна вища за договірну ціну, донараховувати ПДВ не потрібно. Але якщо ви не бажаєте зайвих суперечок з податковою, можете пристати на її думку і донараховувати ПДВ на різницю між ринковою і договірною ціною. Звісно, за умови, що ринкова вища за договірну.

Але якщо ринкова відповідає договірній ціні, повторимося, донараховувати ПДВ на різницю між договірною (ринковою) ціною і собівартістю не потрібно.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Помилка в назві контрагента у податковій накладній
    У зареєстрованій податковій накладній допущено помилку в організаційно-правовій формі контрагента (вказано «ТОВ» замість «ПрАТ»). Який порядок виправлення такої помилки, якщо вона не впливає на суму компенсації? Чи потрібно складати розрахунок коригування і як його правильно оформити в цій ситуації?
    03.07.202530
  • Коли потрібно коригувати ПН на будівельні роботи?
    Підприємство замовило генпідряднику будівництво нового приміщення. За умовами договору були здійснені часткові оплати у розмірі 15%, 45% та 30% вартості послуг, на які отримували ПН. Додатковою угодою від 10.06.2025 р. внесли зміни до договору, де погодили збільшення вартості робіт. 11.06.2025 р. оплатили ще частину, отримали ПН. Коли постачальник має виписати РК на зміну ціни?
    03.07.202520
  • Термін для податкового кредиту при запізнілій реєстрації ПН
    Вхідну податкову накладну (ПН) складено 08.05.2024. Її реєстрацію в ЄРПН було зупинено та фактично здійснено лише 12.08.2024. Чи має підприємство право включити цю ПН до складу податкового кредиту у червні 2025 року, враховуючи, що 365 днів з дати її складання вже минули?
    03.07.202536
  • Відшкодування збитків від замовника: ПДВ та документи
    Перевізник (платник ПДВ) отримує від замовника компенсацію за пошкодження автомобіля під час розвантаження. Як правильно оформити цю операцію? Чи виникають податкові зобов'язання з ПДВ на суму відшкодування? Яке формулювання вказати в рахунку та якими первинними документами (претензія, акт) підтвердити таку операцію для обох сторін?
    03.07.202534
  • Дата РК при виправленні коду УКТ ЗЕД
    Виявлено помилку в коді УКТ ЗЕД у зареєстрованій податковій накладній. Для виправлення складається «нульовий» розрахунок коригування. Якою датою його потрібно складати: датою виникнення помилки (тобто датою податкової накладної) чи датою її виявлення?
    03.07.202569