Розбіжності в копійках між ПН та первинними документами

Насамперед нагадаємо, що сума округлення не належить до об’єктів оподаткування ПДВ, а тому податкова накладна на таку суму не складається. Тобто, податкова накладна повинна бути складена, виходячи з фактичної вартості товару, що підлягають оподаткуванню без врахування подальшого округлення при здійсненні готівкових розрахунків за такі товари.

Податківці у листі від 26.03.2020 р. №1272/6/99-00-07-03-02-06/ІПК зазначили, що показники податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією. Ми коментували цей лист тут.

Водночас зазначається, що розбіжність (на 1, 2 копійки) між обсягом постачання та сумою ПДВ, зазначеними у видатковій накладній та такими ж показниками податкових накладних, яка виникла за рахунок арифметичних округлень, не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.10 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/посіуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Тобто, розбіжність (на 1, 2 копійки) між обсягом постачання та сумою ПДВ, зазначеними у видатковій накладній та такими ж показниками податкових накладних, виникла за рахунок арифметичних заокруглень, отже, така розбіжність не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту, а тому на підставі такої податкової накладної (за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту) платник податку має підстави включити суму ПДВ до складу податкового кредиту.

Таким чином, у разі розбожності на 1, 2 копійки платник податку має право включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та податкового зобов’язання.

Тому більші розбіжності потрібно відкориговувати в ручну, зважаючи на те, що дані ПН мають відповідати первинним документам.

Звертаємо увагу, що тут податківці говорять про розбіжності між між обсягом постачання та сумою ПДВ – тобто про випадки, коли обсяг постачання, помножений на 20%, не дає точну суму ПДВ.

Щодо розбіжності самої суми ПДВ у податковій накладній та у первинних документах див. тут. На жаль, однозначного висновку з цієї консультації зробити не можна.

Тож радимо складати ПН таким чином, щоб принаймні сума ПДВ в ПН та в первинних документах повністю співпадала.

У ряді ситуацій можна спробувати уникнути проблем з округленням шляхом формування ціни на товар (послугу) без ПДВ не «від зворотного» (шляхом виділення-віднімання ПДВ з кінцевої ціни реалізації), а в порядку, зазначеному в пп. 194.1.1 ПКУ. Тобто спочатку визначити ціну товара без ПДВ (з копійками), а потім додати до неї ПДВ за ставкою 20% (чи 7%). У такому разі знаків після коми може вийти значно менше. Більш надійним варіантом буде встановлення ціни на товар без ПДВ, округленої до 10 коп, а сума ПДВ визначається вже шляхом розрахунку 20% від такої округленої ціни товару.