Надання медичних послуг: яка доля ПК з ПДВ?

Пунктом 198.3 ПКУ передбачено, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари, послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, згідно з пп. «б» пп. 198.5 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати ПЗ з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ, скласти і зареєструвати зведену податкову накладну за товарами, послугами, необоротними активами, придбаними або виготовленими з ПДВ у разі, якщо такі товари, послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 ПКУ, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 ПКУ та операцій, передбачених пп. 197.11 ПКУ). Зареєструвати таку ПН необхідно протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені. Роз’яснення податківців про те, як складати таку ПН, ми наводили тут.

Відповідно до пп. 197.1.5 ПКУ, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім послуг, перелічених в абзацах "а" - "о" пп. 197.1.5 ПКУ.

Таким чином, у разі придбання товарів, послуг, необоротних активів з ПДВ підприємство за зареєстрованою постачальником ПН включає суму ПДВ до свого ПК. Разом з цим, якщо придбані основні засоби та послуги (оренда приміщення до надання послуг) хоч ще і не починають використовуватись у звільнених операціях, однак призначаються для них, то платник податку зобов’язаний нарахувати ПЗ з ПДВ за пп. «б» п. 198.5 ПКУ.

Тобто, податкові зобов’язання на підставі пп. 198.5 ПКУ нараховуються так:

• якщо відома мета використання товарів/послуг, необоротних активів у «звільнених» операціях — на дату їх придбання;
• якщо спочатку мета їх використання не була відома, але потім вони починають використовуватися в звільнених операціях — на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах.

Тому ПЗ з ПДВ необхідно нарахувати у місяці, в якому виникло право на ПК з ПДВ (незалежно від того, чи включав платник податку суму ПДВ до ПК, чи ні), оскільки завчасно відомо, в яких операціях будуть використовуватись придбані товари, послуги, необоротні активи.

Суми податкових зобов'язань з ПДВ, нараховані на підставі пп. 198.5 ПКУ за товарами чи послугами, які придбані з ПДВ для використання в неоподатковуваних операціях, у Додатку 6 не відображаються. При цьому суми податкових зобов'язань з ПДВ відображаються у рядку 4.1 або 4.2 розділу I «Податкові зобов'язання» податкової декларації залежно від ставки податку (20% або 7%), за якою оподатковуються операції з постачання товарів/послуг.

В обліку рух ПДВ на бухгалтерських субрахунках буде виглядати так:

• Дт 15/20/23/91-94 Кт 631 – відображено вартість придбаних товарів, послуг, необоротних активів без ПДВ;
• Дт 644 Кт 631 – відображено ПДВ у складі придбаних активів;
• Дт 641 Кт 644 – включено суму ПДВ до складу ПК;
• Дт 15/20/23/91-94 Кт 643 – включено суму ПДВ до складу первісної вартості товарів, необоротних активів, послуг;
• Дт 643 Кт 641 – нараховано ПЗ з ПДВ за пп. «б» п. 198.5 ПКУ.

Отже, якщо підприємством будуть надавати виключено звільнені від ПДВ операції, то таке підприємство має включати суми ПДВ до складу свого ПК та в тому ж періоді нараховувати ПЗ з ПДВ за пп. «б» пп. 198.5 ПКУ (які фактично збільшать вартість товарів, послуг необоротних активів та собівартість наданих послуг).

Зауважимо, що наведений вище порядок застосовується у тому разі, якщо придбані товари, послуги, необоротні активи використовуються виключно у звільнених операціях. Якщо такі активи використовуються як у звільнених, так і у оподатковуваних операціях, то ПЗ з ПДВ нараховуються не за пп. «б» пп. 198.5 ПКУ, а за пп. 199.1 ПКУ. Детальніше про нарахування ПЗ з ПДВ за пп. 199.1 ПКУ ми писали тут.

Бюджетне відшкодування

Бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (пп. 14.1.18 ПКУ).

У даному ж випадку підприємство включає суму ПДВ у складі придбаних товарів чи послуг до ПК та одночасно нараховує ПЗ з ПДВ. Тому від’ємного значення ПДВ не виникатиме, а тому у підприємства не буде права на бюджетне відшкодування.