• Посилання скопійовано

Чи можна на абонплату виписувати зведену податкову накладну?

Підприємство надає послуги теплопостачання, виставляючи споживачам як плату за послуги теплопостачання, так і плату за абонентське обслуговування. Як в податковій накладній зазначати номенклатуру, код послуги, одиницю виміру абонплати? Чи можна на абонплату виписувати зведену податкову накладну?

Дивимося Закон про ЖКП.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону про ЖКПплата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) для відшкодування витрат виконавця, пов’язаних з:

  • укладенням договору про надання комунальної послуги,
  • здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку.

Граничний розмір абонплати встановлює КМУ (див. ч. 3 ст. 14 Закону про ЖКП).

Отже, КМУ встановив такий граничний розмір своєю Постановою від 21.08.2019 р. №818.

 

Щодо одиниці виміру послуги

В цій Постанові зазначено, що розмір абонплати визначається у гривнях на одного абонента.

Отже, одиниця виміру абонплати, яка має зазначатися як у первинних документах на надання послуги, так і в ПН – 1 абонент. Код цієї одиниці виміру згідно з КСПОВО – 1761, а умовне позначення – «абон».

Таким чином, в табличній частині ПН зазначається:

  • в графі 4 – «абон»;
  • в графі 5 – «1761».

 

Щодо назви послуги

Опис (номенклатура) товарів/послуг – один з обов’язкових реквізитів ПН (див. пп. «е» пп. 201.1 ПКУ).

Відповідно до пп. 44.1 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів тощо.

Таким чином, в ПН потрібно наводити той опис (номенклатуру) послуг, яка наведена в первинних документах (рахунках, актах тощо).

Наприклад, якщо в первинних документах (рахунках, актах тощо) зазначено «Плата за абонентське обслуговування», то саме так і потрібно писати в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця)» ПН.

 

Щодо коду послуги

Такої послуги, як абонплата, в ДКПП немає. В такому разі можна застосувати код 96.09.19 «Послуги різні, інші, не введені в інші угрупування».

Але в таких проблемних ситуаціях краще звернутися до розробника ДКПП, який також здійснює ведення цього ДКПП – до державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» Держспоживстандарту України.

Адреса цього підприємства тут.

 

Чи можна виписувати зведену ПН на абонплату?

Відповідно до пп. 201.4 ПКУ, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така ПН, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

  • покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені ПН на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така ПН, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;
  • покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену ПН з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Але що таке безперервний характер, ПКУ не визначає. Чи мають послуги абонплати безперервний характер, незрозуміло.

Варто також сказати, що для постачання послуг абонплати застосовується касовий метод згідно з пп. 187.10 ПКУ.

Дивимося відповідь податкової в підкатегорії 101.16, ЗІР: «Чи мають право платники ПДВ, які застосовують касовий метод визначення податкових зобов’язань складати зведену податкову накладну при здійсненні операцій, які мають безперервний або ритмічний характер постачання?».

Податкова відповіла, що для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пп. 187.10 ПКУ, можливість складання зведених податкових накладних ПКУ не передбачена.

Оскільки це питання чітко в ПКУ не визначено, рекомендуємо з цього питання звернутися до податкової за індивідуальною податковою консультацією.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Податкова накладна за тристороннім договором при оплаті третьою особою
    На кого виконавець (платник ПДВ) має скласти ПН, якщо укладено тристоронній договір на надання інжинірингових послуг, за яким замовником є платник ПДВ, а платником — благодійна організація (неплатник ПДВ)? Передоплату від платника вже отримано
    Сьогодні 13:5544
  • Як виправити помилку у таблиці 1 додатка 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ?
    Виправлення помилки «Cума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пп. 200 - 1.3 ПКУ…» таблиці 1 додатку 2 декларації, проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, з додатком 2 з відміткою «Уточнюючий» із зазначенням правильного показника
    Сьогодні 11:1524
  • Оподаткування ПДВ продажу вживаного авто зі збитком: податкова накладна
    Товариство придбало вживану автівку у фізособи за 1 050 000,00 грн , як товар, для перепродажу, а після часткового пошкодження за експертною оцінкою продало іншій фізособі за 712 000,00 грн. Згідно з пп. 189.3 ПКУ базою оподаткування є позитивна різниця між вартістю продажу та придбання, чого в даній угоді немає. Чи повинне Товариство скласти ПН на суму продажу авто (без ПДВ на 712 000,00 грн та як саме скласти, вперше стикаємось з таким) та чи треба складати та реєструвати податкову так само без ПДВ на суму різниці між вартістю продажу та купівлі ( якщо так - допоможіть як складати)?
    Сьогодні 08:0095
  • Списання знищених товарів та реалізації металобрухту: що з ПДВ?
    Підприємство на загальній системі, склад та товари якого були знищені внаслідок влучання БПЛА, має всі підтверджуючі документи. Чи потрібно нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ при списанні цих товарів? Чи виникає обов'язок нарахування ПДВ при реалізації металобрухту, оприбуткованого після списання знищених активів?
    Сьогодні 07:5667
  • ПДВ-пільга за проєктом МТД: внесення змін до договору та оподаткування перехідних операцій
    Компанія уклала договір з нерезидентом на надання послуг у валюті в лютому. У березні було отримано передоплату з ПДВ. У квітні нерезидент зареєстрував проєкт міжнародної технічної допомоги (МТД), до якого включено ці послуги. Акт наданих послуг за передоплатою оформлено 30 квітня. Чи можливо внести зміни до договору для застосування пільги з ПДВ до майбутніх послуг та як бути з уже проведеними операціями?
    23.06.202511