• Посилання скопійовано

Чи на всі операції поширюється касовий метод ПДВ підприємства з теплопостачання?

Підприємство займається наданням послуг з теплопостачання і застосовує касовий метод для ПДВ згідно з пп. 44 підр. 2 розд. ХХ ПКУ. Цей касовий метод поширюється тільки на послуги теплопостачання чи й на інші види діяльності підприємства?

У пп. 44 підр. 2 розд. ХХ ПКУ сказано, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють в тому числі постачання, передачу, розподіл теплової енергії, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Якщо прочитати цю норму буквально, то касовий метод повинен поширюватися на всі операції постачання, які здійснюються платниками, які в тому числі постачають теплоенергію. Адже в цій нормі сказано в цілому про платників податку. І не уточнено, що касовий метод діє тільки на операції постачання, передачу, розподіл теплової енергії.

Хоча в численних консультаціях податкової (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 22.07.2020 р. №2986/ІПК/99-00-05-06-02-06, від 07.09.2020 р. №3748/ІПК/99-00-05-06-02-06, від 06.03.2020 р. №967/6/99-00-07-03-02-06 тощо) наведено інше розуміння, яке і застосовується масово на практиці. Касовий метод поширюється тільки на ті операції, які прямо наведені в п. 44 підр. 2 розд. ХХ ПКУ. Тобто, якщо підприємство постачає теплову енергію, а також здійснює іншу діяльність, наприклад, торговельну, за якою продає товари, то на операції постачання теплової енергії застосовується касовий метод, а на операції постачання товарів – загальне правило першої події, згідно з пп. 187.1 та пп. 198.2 ПКУ.

Але як в цьому разі формувати податковий кредит за придбаними з ПДВ товарами, послугами, які використовуються частково для постачання теплової енергії, а частково для інших операцій?

Дивимося відповідь податкової на питання в підкатегорії 101.13, ЗІР: «Який порядок формування податкового кредиту з ПДВ при одночасному застосуванні платником податку двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме, за касовим методом та за подією, що сталася раніше?».

Коротка відповідь податкової така:

При одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку ПЗ, а саме, за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення ПЗ визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше, то ПК відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.

Але відразу скажемо, що податкова не навела достатнього нормативного обгрунтування такої точки зору. Та його й немає. Тому що ПКУ не містить норми, яка регулює це питання.

У всякому разі, визначати ПК пропорційно призначенню та використанню товарів/послуг цілком логічне. Та й інший варіант в цій ситуації просто не спадає на думку. Тому ми також рекомендуємо застосовувати подібний варіант відображення податкового кредиту.

Варто також сказати, що окрім операцій постачання, за якими застосовується касовий метод згідно з п. 44 підр. 2 розд. ХХ ПКУ, підприємство може здійснювати операції постачання, за якими застосовується касовий метод відповідно до пп. 187.10 ПКУ.

В такому разі підприємству потрібно буде вести окремий податковий облік ще й за операціями, які підпадають під касовий метод за пп. 187.10 ПКУ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20243
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024472
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024246