Відповідно до пп. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платника ПДВ з постачання товарів, послуг, місце постачання яких на митній території України, ввезення на митну територію України товарів, вивезення товарів.
Поряд з цим дата виникнення податкових зобов’язань при постачанні виникає на дату, яка настала раніше – дату отримання коштів як оплату поставлених товарів, послуг чи дату відвантаження товарів (дати оформлення документу з надання послуг) (п. 187.1 ПКУ).
З наведених норм ПКУ випливає, що якщо кошти цільового фінансування отримані як компенсація товарів чи послуг, які надалі без оплати постачатиме підприємство, то на дату отримання таких коштів виникає об’єкт оподаткування, отже, потрібно нараховувати податкове зобов’язання з ПДВ, складати та реєструвати в ЄРПН податкову накладну.
Якщо ж кошти отримуватимуться не для компенсації товарів чи послуг, які постачатиме підприємство, об’єкта оподаткування ПДВ не виникає і податкове зобов’язання з ПДВ не нараховується.
Таку логіку ми читаємо в багатьох консультаціях податкової. Наприклад, у відповідях на питання в підкатегорії 101.04, ЗІР:
- «Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з отримання платником податку субсидій, трансфертів за кодом бюджетної класифікації 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)»?»;
- «Чи є об’єктом оподаткування ПДВ сума коштів, яка виділяється платнику податку з бюджету у вигляді капітальних трансфертів за кодом бюджетної класифікації 3210?»
Те саме в ІПК ДПСУ від 09.09.2020 р. №3775/ІПК/99-00-05-06-02-06, від 26.08.2020 р. №3585/ІПК/99-00-05-06-02-06 і багатьох інших.
Чи постачатиме підприємство якісь товари, послуги за рахунок отриманих коштів?
Дивимося Порядок №413. В п. 2 цього Порядку наведені можливі напрями спрямування коштів. Наприклад, там є такі напрями, які можна вважати постачанням товарів, послуг:
- здійснення профілактичних щеплень і обробки тварин;
- надання невідкладної лікувальної допомоги.
Але більшість напрямів використання коштів навряд чи можна вважати таким постачанням, наприклад:
- матеріально-технічне забезпечення спеціалізованим обладнанням і транспортом;
- придбання ветеринарних препаратів;
- сплату внесків до Міжнародного епізоотичного бюро тощо.
Отже, основною проблемою в описаній ситуації може бути встановлення факту, чи має місце операція постачання товарів, послуг. Підприємству потрібно з’ясувати конкретні напрямки використання коштів, які воно отримує і визначити, буде мати місце така операція чи ні.
Якщо підприємство визначить, що таки операція постачання має місце, постане інша проблема – на кого виписувати податкову накладну?
Є безліч консультацій податкової, де вона цілком обгрунтовано зазначає, що якщо постачання здійснюють одній особі, а платить інша, податкову накладну виписують на ту особу, якій постачають, а не на ту, яка платить. Див., наприклад, тут.
Але ж на момент отримання коштів підприємство може ще не знати, хто буде отримувачем товарів, послуг. А тому з технічних причин підприємство не може виписати податкову накладну.
Якщо ж отримувачі відомі, наприклад, це можуть бути кінцеві споживачі (населення), то податкову накладну можна виписати на неплатника податку.
У декларації з ПДВ такі податкові накладні відображають у загальному порядку, прийнятому для відображення операцій з постачання товарів, послуг.
Стосовно товарів, послуг, які придбаваються за рахунок отриманих коштів
На думку податкової, наведену при відповіді на питання в підкатегорії 101.13, ЗІР: «Чи має право платник податку на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у зв’язку з придбанням товарів/послуг, ОФ, що використовуються в його господарській діяльності у разі придбання їх за рахунок бюджетних коштів, що надійшли йому у вигляді субсидій та поточних трансфертів?» товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій та поточних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником (за умови, що такі кошти включені до доходів платника податку) і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, можуть бути віднесені до податкового кредиту.
Ця думка випливає з норм п. 198.1, п. 198.3 ПКУ, за якими податковий кредит відображається у разі придбання підприємством товарів, послуг, необоротних активів. Звісно, якщо є зареєстрована в ЄРПН податкова накладна.
Кошти від цільового фінансування підприємство має відобразити в доходах тоді, коли зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов такого фінансування (див. п. 16 – п. 19 П(С)БО 15). Таким чином, кошти фінансування потрапляють в дохід підприємства. А тому підприємство має право відобразити податковий кредит.
Наостанок маємо сказати, що ми навели загальні підходи до описаної в питанні ситуації. А кожна конкретна ситуація може мати різноманітні нюанси, які впливатимуть на оподаткування. Наприклад, проаналізувавши напрямки використання коштів, підприємство не може визначитися, чи має місце операція постачання. Або операція постачання має місце, але отримувач послуг, товарів на момент отримання коштів невідомий – на кого виписувати податкову накладну? В такому разі може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити