• Посилання скопійовано

Помилка у показнику «кількості» ПН складених на передоплату: чи буде право на ПК?

Замовником було здійснено 3 часткових передоплати виконання робіт. Після цього підрядником було складено акт виконаних робіт на загальну суму. Підрядником у ПН на передоплату у графі «Кількість» було вказано «1». Які податкові наслідки відображення у декларації таких ПН замовником?

Номенклатура у ПН

Згідно з пп. «е» пп. 201.1 ПКУ, одним з обов’язкових реквізитів податкової накладної є опис (номенклатура) товарів або послуг та їх кількість, обсяг.

При цьому, податківці притримуються фіскального підходу (зокрема, у листі від 30.01.2017 р. №1925/10/26-15-12-01-18), згідно з яким номенклатура, а також обсяг і кількість, зазначені у ПН мають відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг, та не повинен містити інших даних. Це означає, що як у ПН складених на всю суму постачання послуг або робіт так і у ПН на часткову передоплату формулювання у номенклатурі повинно відповідати первинним документам, що супроводжують таке постачання робіт або надання послуг (тобто у ПН на передоплату у номенклатурі не потрібно зазначати «аванс» або «передоплата»).

Щодо зазначення показника кількості у ПН складених на дату отримання передоплати, то податківці роз’яснювали таке:

  • якщо складається ПН на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, то у графі 6 ПН зазначається «1».
  • якщо ж ПН складається на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги, то у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу.

У графі 7 такої податкової накладної зазначається повна ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ у гривнях з копійками. Відповідно внаслідок множення дробової частки передоплачених робіт та їх повної вартості загальна сума ПН відповідає розміру здійсненої передоплати. Аналогічне питання ми розглядали у нашій попередній консультації.

Усі останні зміни з ПДВ
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

Наприклад, актом наданих послуг (виконаних робіт) від 28.08 передбачено виконання робіт вартістю 300 тис. грн. Замовником було здійснено часткові передоплати: 23.07 – 45 тис. грн, 05.08 – 115 тис. грн, 24.08 – 40 тис. грн. Таким чином, виконавцем робіт має бути складено наступні ПН: від 23.07 на 0,15 робіт (послуг), 05.08 на 0,38 робіт (послуг), 24.08 на 0,13 робіт (послуг) та 28.08 на 0,34 робіт (послуг).

Таким чином, складання постачальником ПН на дату отримання часткової передоплати у кожній з яких у кількості наданих робіт/послуг зазначено «1» не відповідає первинним документам, оскільки фактично підрядником згідно  номенклатурою первинного документу виконується одна робота (надається одна послуга), а не декілька робіт (послуг) кожна з яких має різну ціну згідно з розміром передоплаченої частини (45 000, 115 000, 40 000, 100 000 гривень).

Тобто отримані податкові накладні не відповідають первинним документам на постачання, а отже, є такими, що складені з помилкою, яка не дає можливість ідентифікувати здійснену операцію (замість виконання однієї роботи за ПН виходить надання декількох послуг (виконання декількох робіт)).

Що ж до одиниці виміру у ПН складених при виконанні будівельних робіт, то податківці не проти використання «грн» за умови, що формою №КБ-2 передбачено, що поточною ціною одиниці виміру є «грн», одиницею виміру виконання робіт (витрат) є «грн», формою №КБ-3  передбачено, що вартість виконаних робіт та витрат зазначається в «тис.грн». Аналогічна вимога діє і у тому випадку, якщо виконання робіт оформлюється іншим первинним документом – він повинен передбачати що виконані роботи вимірюються саме у гривнях.

У разі, якщо у ПН одиниця виміру робіт або послуг зазначена як «грн», то в графі 4 «Одиниця виміру товару/послуги» податкової накладної необхідно зазначати «грн», в графі 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» - проставляється значення «1» або відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу (тобто і тут податківці наголошують, що у разі складання ПН на часткову передоплату (або часткове виконання робіт) зазначається у вигляді десяткового дробу), в графі 7 – вказувати вартість виконаних робіт в гривнях з копійками.

Питання помилки (невідповідності первинним документам) у реквізиті «одиниця виміру товарів/послуг» ми розглядали тут.

 

Податковий кредит

Відповідно до пп. 198.6 ПКУподаткова накладна (або розрахунок коригування до неї), складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, що здійснює операцію з постачання, є для покупця достатньою підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Помилки в обов’язкових реквізитах ПН (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар або послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Разом з цим, податківці, зокрема, у ІПК від 29.10.2019 р. №1073/6/99-00-07-03-02-15/ІПК наголошували, що податкова накладна, в якій неправильно зазначено номенклатуру товарів або послуг (якщо така номенклатура на дату складання податкової накладної не відповідає первинним (бухгалтерським) документам), є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, заважає ідентифікувати здійснену операцію, а отже, суми ПДВ за такою податковою накладною не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

Отже, в даному випадку покупець не має права включати суму ПДВ до ПК, що зазначена у ПН, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах (зокрема, номенклатура), оскільки така помилки заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (навіть за умови реєстрації такої ПН в ЄРПН). При цьому, відповідальність передбачена не за саме завищення суми ПК, а лише, якщо внаслідок «зняття» такого ПК збільшується сума зобов’язання із сплати ПДВ (рядок 18 Декларації).

Якщо така помилка буде усунута платником податку самостійно, то на суму заниження розміру зобов’язання з ПДВ нараховується «самоштраф» у розмірі 3% та пеня. У разі донарахування зобов’язання контролюючим органом платник податку вже буде зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 25% такої суми (або 50% при повторному протягом 1095 днів порушенні).

Право на ПК у покупця за такими ПН виникне лише у періоді складання і реєстрації РК на виправлення відповідності номенклатури у ПН первинним документам.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20242
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024468
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245