Помилка у показнику «кількості» ПН складених на передоплату: чи буде право на ПК?

Номенклатура у ПН

Згідно з пп. «е» пп. 201.1 ПКУ, одним з обов’язкових реквізитів податкової накладної є опис (номенклатура) товарів або послуг та їх кількість, обсяг.

При цьому, податківці притримуються фіскального підходу (зокрема, у листі від 30.01.2017 р. №1925/10/26-15-12-01-18), згідно з яким номенклатура, а також обсяг і кількість, зазначені у ПН мають відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг, та не повинен містити інших даних. Це означає, що як у ПН складених на всю суму постачання послуг або робіт так і у ПН на часткову передоплату формулювання у номенклатурі повинно відповідати первинним документам, що супроводжують таке постачання робіт або надання послуг (тобто у ПН на передоплату у номенклатурі не потрібно зазначати «аванс» або «передоплата»).

Щодо зазначення показника кількості у ПН складених на дату отримання передоплати, то податківці роз’яснювали таке:

• якщо складається ПН на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, то у графі 6 ПН зазначається «1».
• якщо ж ПН складається на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги, то у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу.

У графі 7 такої податкової накладної зазначається повна ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ у гривнях з копійками. Відповідно внаслідок множення дробової частки передоплачених робіт та їх повної вартості загальна сума ПН відповідає розміру здійсненої передоплати. Аналогічне питання ми розглядали у нашій попередній консультації.

Наприклад, актом наданих послуг (виконаних робіт) від 28.08 передбачено виконання робіт вартістю 300 тис. грн. Замовником було здійснено часткові передоплати: 23.07 – 45 тис. грн, 05.08 – 115 тис. грн, 24.08 – 40 тис. грн. Таким чином, виконавцем робіт має бути складено наступні ПН: від 23.07 на 0,15 робіт (послуг), 05.08 на 0,38 робіт (послуг), 24.08 на 0,13 робіт (послуг) та 28.08 на 0,34 робіт (послуг).

Таким чином, складання постачальником ПН на дату отримання часткової передоплати у кожній з яких у кількості наданих робіт/послуг зазначено «1» не відповідає первинним документам, оскільки фактично підрядником згідно  номенклатурою первинного документу виконується одна робота (надається одна послуга), а не декілька робіт (послуг) кожна з яких має різну ціну згідно з розміром передоплаченої частини (45 000, 115 000, 40 000, 100 000 гривень).

Тобто отримані податкові накладні не відповідають первинним документам на постачання, а отже, є такими, що складені з помилкою, яка не дає можливість ідентифікувати здійснену операцію (замість виконання однієї роботи за ПН виходить надання декількох послуг (виконання декількох робіт)).

Що ж до одиниці виміру у ПН складених при виконанні будівельних робіт, то податківці не проти використання «грн» за умови, що формою №КБ-2 передбачено, що поточною ціною одиниці виміру є «грн», одиницею виміру виконання робіт (витрат) є «грн», формою №КБ-3  передбачено, що вартість виконаних робіт та витрат зазначається в «тис.грн». Аналогічна вимога діє і у тому випадку, якщо виконання робіт оформлюється іншим первинним документом – він повинен передбачати що виконані роботи вимірюються саме у гривнях.

У разі, якщо у ПН одиниця виміру робіт або послуг зазначена як «грн», то в графі 4 «Одиниця виміру товару/послуги» податкової накладної необхідно зазначати «грн», в графі 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» - проставляється значення «1» або відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу (тобто і тут податківці наголошують, що у разі складання ПН на часткову передоплату (або часткове виконання робіт) зазначається у вигляді десяткового дробу), в графі 7 – вказувати вартість виконаних робіт в гривнях з копійками.

Питання помилки (невідповідності первинним документам) у реквізиті «одиниця виміру товарів/послуг» ми розглядали тут.

Податковий кредит

Відповідно до пп. 198.6 ПКУ, податкова накладна (або розрахунок коригування до неї), складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, що здійснює операцію з постачання, є для покупця достатньою підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Помилки в обов’язкових реквізитах ПН (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар або послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Разом з цим, податківці, зокрема, у ІПК від 29.10.2019 р. №1073/6/99-00-07-03-02-15/ІПК наголошували, що податкова накладна, в якій неправильно зазначено номенклатуру товарів або послуг (якщо така номенклатура на дату складання податкової накладної не відповідає первинним (бухгалтерським) документам), є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, заважає ідентифікувати здійснену операцію, а отже, суми ПДВ за такою податковою накладною не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

Отже, в даному випадку покупець не має права включати суму ПДВ до ПК, що зазначена у ПН, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах (зокрема, номенклатура), оскільки така помилки заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (навіть за умови реєстрації такої ПН в ЄРПН). При цьому, відповідальність передбачена не за саме завищення суми ПК, а лише, якщо внаслідок «зняття» такого ПК збільшується сума зобов’язання із сплати ПДВ (рядок 18 Декларації).

Якщо така помилка буде усунута платником податку самостійно, то на суму заниження розміру зобов’язання з ПДВ нараховується «самоштраф» у розмірі 3% та пеня. У разі донарахування зобов’язання контролюючим органом платник податку вже буде зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 25% такої суми (або 50% при повторному протягом 1095 днів порушенні).

Право на ПК у покупця за такими ПН виникне лише у періоді складання і реєстрації РК на виправлення відповідності номенклатури у ПН первинним документам.