Нормою пп. «е» пп. 185.1 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ, операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.
Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Відповідно до відповіді №5 УПК №610, під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту.
Законодавством не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту.
Теж саме наразі сказано й в підкатегорії 101.21, «ЗІР».
Таким чином, нульову ставку ПДВ застосовують до усього (!) шляху міжнародного перевезення (до всієї протяжності маршруту, а не, скажімо, до ділянки на українській території). Тому розділяти міжнародне перевезення на «закордонну» та «українську» частини для ПДВ не потрібно. Тим паче що оформлення міжнародного перевезення різними документами — залежно від відрізка («українського»/«закордонного») — законодавством не передбачено, має бути єдиний міжнародний перевізний документ.
Що стосується єдиного міжнародного перевізного документу при пасажирських перевезеннях, то податківці у підкатегорії 101.09, «ЗІР» роз’яснюють таке: під єдиним міжнародним перевізним документом мається на увазі те, що такий документ є взаємно визнаний договірними сторонами. При перевезенні автомобільним транспортом пасажирів таким документом може бути квиток на міжнародне перевезення.
Разом з тим, оскільки компетентним органом при здійсненні операцій з перевезення є Міністерство інфраструктури України, то з метою визначення єдиного міжнародного перевізного документа при перевезенні пасажирів автомобільним транспортом слід звернутися до зазначеного міністерства.
Своє бачення, яким це може бути документом при нерегулярних пасажирських перевезення, ми писали тут.
Таким чином, якщо підприємство-перевізник бажає застосовувати 0% ПДВ до послуг перевезення пасажирів, то такі перевезення мають бути міжнародними, а це означає, що перевезення пасажирів має бути з перетином державного кордону (ст. 1 Закону про автотранспорт) та обов’язково оформлені одним єдиним міжнародним перевізним документом. Це умова застосування пп. «а» пп. 196.1.3 ПКУ. Якщо ця умова не виконується, то відповідно платник податку не може застосовувати нульову ставку ПДВ, а тут діятиме звичайна ставка ПДВ у розмірі 20%.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити