Як відображати витрати щодо простроченого податкового кредиту?

Відповідно до п. 8 Інструкції №141, при неотриманні від продавця (постачальника) у встановлений строк ПН, зареєстрованої в ЄРПН, суму ПДВ покупець відображає записом: Дт 644 Кт 631 тощо.

Після того, як ПН зареєстрована і отримана, ПДВ за нею відноситься до податкового кредиту: Дт 641 Кт 644.

Але якщо ПН так і не була отримана, то наступного дня після останнього дня граничного терміну для реєстрації ПН в ЄРПН сума ПДВ, що міститься в такій ПН, відображається записом: Дт 949 Кт 641. Тобто, сума простроченого ПДВ списується на витрати.

Щоправда, ця Інструкція втратила чинність з 09.08.2019 р. на підставі Наказу Мінфіну №247.

Але це зовсім не означає, що витрати за ПН потрібно відображати якось інакше. По суті Інструкція №141 деталізувала в частині ПДВ норми П(С)БО 10 та Інструкції №291.

Заборгованість за податковим кредитом вписується в поняття дебіторської заборгованості (див. п. 4 П(С)БО 10): сума заборгованості дебіторів (юридичних та фізичних осіб, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів) підприємству на певну дату.

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Таким чином, прострочений податковий кредит, стосовно якого минув строк позовної давності, стає безнадійною дебіторською заборгованістю.

Відповідно до п. 11 П(С)БО 10,  поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у  разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

З наведеного випливає, що якщо за простроченим податковим кредитом сплив строк позовної давності, його потрібно списувати з балансу.

Коли спливає строк?

Відповідно до пп. 198.6 ПКУ - 1095 календарних днів з дати складення. Таким чином, з 1096 дня з дня складання ПН заборгованість за податковим кредитом стає безнадійною. Отже, доречно вже на цю дату списувати податковий кредит: Дт 949 Кт 644.

На підставі яких документів?

Встановленого нормативними документами порядку документування немає. Тому кожне підприємство вирішує його самостійно. Наприклад, це можна зробити на підставі наказу керівника, де він пише про сплив позовної давності і списання заборгованості.

Інший доречний варіант – списати на підставі матеріалів інвентаризації заборгованості. Затверджені керівником документи інвентаризаційної комісії будуть підставою для списання.

Чи можна списати прострочений податковий кредит не на дату спливу строку позовної давності, а на дату проведення річної інвентаризації, яка буде пізніше?

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік, звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань (ст. 10 Закону про бухоблік).

Проведення інвентаризації перед складанням річної фінансової звітності є обов’язковим.

З наведеного випливає, по-перше, що Закон про бухоблік і видані на його основі П(С)БО міряють господарську діяльність підприємства роками, а не днями. 

Для правильного складання фінансової звітності немає різниці, спишуть прострочений податковий кредит на дату, коли він став простроченим чи в межах поточного року на дату інвентаризації.

Тому, з нашого погляду, не буде помилки, якщо списання буде в поточному році на дату інвентаризації. Хоча, звісно, для уникнення якихось непорозумінь, які ми не можемо навіть всі передбачити, доречно списувати на дату, коли заборгованість стала безнадійною. І оформляти таке списання матеріалами інвентаризації. 

Чи потрібно порядок списання описувати в обліковій політиці підприємства?

В обліковій політиці зазначають ті методи, де існує кілька варіантів. Наприклад, є кілька методів оцінки запасів при вибутті. Тоді підприємство з наявних методів має обрати якийсь один, який буде застосовувати і визначити своєю обліковою політикою. 

Стосовно списання простроченого податкового кредиту, маємо один варіант – списання в разі, якщо він стає безнадійним. Тобто, це питання не стосується облікової політики.

Стосовно процедури такого списання, то її можна встановити наказом про ведення на підприємстві бухгалтерського обліку. Цей останній вже визначає технічні процедури ведення обліку. Хоча на практиці досить часто складають один наказ, який визначає і облікову політику, і процедурні питання. В такому разі особливості списання простроченого податкового кредиту можна встановити таким наказом.