Насамперед зазначимо, що відповідно до абз. 10 п. 4 П(С)БО 7 якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.
Тому оприбуткування матриці та кліше як окремих об'єкт основних засобів не суперечить чинному законодавству.
Щодо списання ОЗ
Згідно з п. 33 П(С)БО 7 та п. 40 Методичних рекомендацій №561 об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.
Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів.
Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів (п. 34 П(С)БО 7).
В пункті 41 Методичних рекомендацій №561 встановлено, що для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія, яка:
- здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню;
- встановлює причини невідповідності критеріям активу;
- визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;
- визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, встановлює їх кількість і вартість;
- складає і підписує акти на списання основних засобів.
В актах на списання наводяться відомості, що характеризують об'єкти основних засобів: рік виготовлення або будівництва об'єкта, дата його надходження на підприємство і початок експлуатації, первісна (переоцінена) вартість об'єкта, сума нарахованого зносу, передбачений і фактичний строк корисного використання, проведені ремонти, причини вибуття тощо (абз. 1 п. 42 Методичних рекомендацій №561).
Акти на списання основних засобів, складені комісією, після їх затвердження (погодження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно законодавства (статуту підприємства) приймати рішення щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об'єктів основних засобів є підставою для відображення в бухобліку (п. 43 Методичних рекомендацій №561).
Щодо ПДВ
Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, згідно зі ст. 186 ПКУ.
Постачання товарів у пп. 14.1.191 ПКУ визначено як будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власника, у т. ч. продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому постачанням товарів також вважаються ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника (пп. «д» пп. 14.1.191 ПКУ).
Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у т. ч. в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
Згідно з п. 189.9 ПКУ у разі якщо основні засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Мінфін в УПК 673 повідомляє, що знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в т. ч. при викраденні, податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства. Такими документами можуть бути:
- сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»;
- акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабміну від 26.12.2003 р. №2030, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у т. ч. представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий;
• дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним ст. 349 ЦКУ;
• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому КПКУ, в разі викрадення основних засобів;
• інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.
Щодо документів, які підтверджують знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням, слід враховувати норми пунктів 41 - 43 Методичних рекомендацій №561.
У випадку ліквідації основних засобів у зв'язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов'язання з ПДВ (в т. ч. відповідно до норм п. 198.5 ПКУ) у разі подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів (ф. ОЗ-3, встановлена наказом Мінстату №352), або за довільною формою. При цьому такий документ має містити всю необхідну інформацію, яка дає змогу ідентифікувати операцію, та повинен мати належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.
При цьому ПКУ не визначено механізму подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів.
Отже, лише за умов наявності акта на списання основних засобів, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються.
Щодо постачання металобрухту, то відповідно до п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, тимчасово до 01.01.2022 р. від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у т. ч. операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабміном.
Також читайте:
Самостійна ліквідація ОЗ: що з ПДВ? https://consulting.dtkt.ua/uk/taxation/pdv/12514
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити