Повернення передоплати нерезиденту: як скласти РК?

У першу чергу зазначимо, що ПН на передоплату від нерезидента необхідно складати лише у разі постачання йому послуг. Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України (експорт) чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера (пп. 187.11.ПКУ).

Отже, якщо має місце отримання передоплати від нерезидента саме за товар, то на дату її отримання складати ПН не потрібно було. Така ПН є помилковою. Водночас, правила складання РК до помилкової ПН повністю аналогічні правилам складання РК при поверненні передоплати.

Як скласти РК при поверненні передоплати нерезидент?

Відповідно до пп. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Отже, якщо передоплата все ж таки була за послуги, то на дату її повернення нерезиденту платник податку має скласти РК. Оскільки, у разі постачання послуг нерезиденту, місце постачання яких знаходиться на території України податкова накладна складалась як на неплатника ПДВ, то РК так само складається за правилами передбаченими для складання РК до ПН на неплатника ПДВ.

При цьому, зверніть увагу, що при складанні РК для визначення його суми використовується не сума у валюті за курсом на дату такого РК, а сума, що зазначена у податкові накладній, яка підлягає коригуванню.

Різниця між курсом на дату отримання авансу та його повернення є курсовою різницею підприємства і відповідно жодним чином не впливає на суму ПДВ підприємства.

Таким чином, платник податку на 02.03.2020 складає РК у такому порядку:

• у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини 02 – Складена на постачання неплатнику податку;
• у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000»;
• рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється;

Оскільки РК складено на неплатника ПДВ, то він підлягає реєстрації самим постачальником.

В табличній частині такого розрахунку коригування, зокрема, в розділі Б зазначаються:

• у графі 1.1 – номер за порядком;
• у графі 1.2 – порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;
• у графі 2.1 – код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів);
• у графі 2.2 – «№з/п групи коригування»;
• у графі 7 – зі знаком «–» значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
• у графі 8 – значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується. При цьому знак «–» у цій графі не вказується;
• графи 9–10 не заповнюються, залишаються незаповненими;
• значення граф 3–6 відповідає значенню відповідно граф 2–5 рядка податкової накладної, що коригується;
• у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується;
• у графі 14 – сума ПДВ з графи 11 податкової накладної зі знаком «–».

Отже, при поверненні передоплати коригування в РК здійснюється за рахунок графи «коригування кількості» в якій кількість зазначається із знаком «-», а ціна без знаку «-». Своєю чергою, ціна і сума ПДВ вказується в тому ж розмірі, що і було зазначено у ПН.