Умови постачання DAP – склад покупця з наступним відповідальним зберіганням: коли виникає ПЗ з ПДВ?

Запитання:

Підприємство продало товар 24.01.2020 р. та склало видаткову накладну на реалізацію. В умовах договору прописані умови постачання DAP – склад покупця. Але в зв’язку з тим, що підприємство-постачальник не знайшло транспорт для перевезення товару покупцю, воно взяло товар на відповідальне зберігання і доставило товар вже в лютому 2020 року. Чи правомірно підприємство-постачальник нарахувало ПДВ - зобов’язання по даті складання видаткової накладної, тобто, 24.01.2020 р.? Чи має право підприємство-постачальник списати на витрати послуги з доставки товару у лютому, оскільки перевозився товар, власником якого вже було підприємство-покупець, але виконувались вимоги договору поставки, в якому прописані умови постачання DAP: склад покупця? 

Відповідь: Згідно з п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

- дата відвантаження товарів.

Тож з’ясуємо чи відбулось фактичне відвантаження (постачання) товарів.

Відповідно до Інкотермс 2010 термін DAP «поставка в пункті» означає, що продавець виконав своє зобов'язання з постачання, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення. Продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності або сплачувати імпортні мита при ввезенні товару. Даний термін може застосовуватися при поставках будь-яким видом транспорту.

Положення ч. 1 ст. 663 ЦКУ зобов'язують продавця передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу. При цьому договором встановлено умови постачання DAP – склад покупця, тобто за цими умовами продавець вважається таким, що виконав своє зобов'язання з постачання лише тоді коли товар прибув в узгоджене місце призначення. 

Нормами п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦКУ також передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцю, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

В ситуації, що розглядається, 24.01.2020 р. товар не є проданим. Оскільки невиконання зобов’язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом такого зобов'язання (неналежне виконання) положеннями ст. 610 ЦКУ кваліфікується як порушення зобов'язання.

При цьому боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, несе відповідальність перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини 1-2 ст. 612 ЦКУ).

Продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення, лише якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару (ст. 667 ЦКУ).

Виходячи з викладеного та враховуючи, що жодна з «перших подій» за п. 187.1 НКУ 24.01.2020 р. не настала, продавець, який порушив виконання зобов’язання безпідставно:

- склав видаткову та податкову накладні від 24.01.2020 р.;

- нарахував податкові зобов’язання з ПДВ;

- відобразив в обліку відповідальне зберігання власного товару.

Нормами абз. 2 п. 1 розділу III Порядку №21 передбачено, що до Декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку).

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 6 розділу III Порядку №21) .

ДФС в ІПК від 07.06.2019 р. №2619/6/99-99-15-03-02-15/ІПК також повідомляє, що у податковій декларації з ПДВ зазначаються дані, вказані у складеній на підставі первинних документів податковій накладній.

При цьому обсяги постачання товарів та сума ПДВ, вказані у податковій накладній, складеній за операцією, яка фактично не здійснювалася (тобто, визнана такою, що помилково складена), і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ (податковій декларації з ПДВ та/або в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок).

В ІПК від 16.04.2019 р. №1622/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФС повідомляє, що у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку відповідно до п. 192.1 ПКУ може скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної.

При цьому сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховується у відповідних обсягах при обчисленні суми, визначеної п. 200-1.3 ПКУ, для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в ЄРПН.

Для забезпечення правильності ведення податкового обліку платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у т. ч. при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних.

Щодо витрат на доставку товару покупцю, то оскільки перевозився товар, власником якого був ще продавець, а не покупець, то вони відображаються в складі витрат на збут на підставі ТТН та первинних документів, наданих перевізником.