• Посилання скопійовано

Нюанси визначення дати ПЗ при оплаті за рахунок бюджетних коштів

Визнання ПЗ з ПДВ за касовим методом, у ситуаціях передбачених пп. 187.7 та 187.10 ПКУ, це право чи обов’язок? Як визнавати ПЗ з ПДВ при постачанні газу бюджетній організації (платнику та неплатнику ПДВ) з оплатою з казначейського рахунку (у договорі не зазначено)? А якщо з казначейського рахунку оплачено частину?

В першу чергу зазначимо, що визначення ПЗ з ПДВ за касовим методом у випадках, передбачених пп. 187.7 та 187.10 ПКУ, є обов’язком такого платника, а не його правом. Тому у випадках, передбачених пп. 187.7 та 187.10 ПКУ підприємство постачальник зобов’язане визначати ПЗ з ПДВ саме за датою оплати.

При цьому, що стосується пп. 187.7 ПКУ (оплата за рахунок бюджетних коштів), то податківці роз’яснювали таке:

  • підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі про поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюється з відповідного рахунка Державного казначейства України (ІПК №2023/ІПК/10/04-36-12-01-16  та ІПК №1460/6/99-99-15-03-02-15/ІПК);
  • оплата за поставлені товари/послуги повинна здійснюватися безпосередньо за рахунок бюджетних коштів, зокрема, з відповідного рахунку в органах Державного казначейства за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 (ІПК №5107/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

При цьому, варто зважати на те, що наведені вище роз’яснення податківців є лише індивідуальними консультаціями, що призначені для конкретного платника податку. У пп. 187.7 ПКУ для його застосування передбачено лише умову щодо постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів.

Проте мають місце ситуації,  коли у договорах не завжди присутня згадка, що оплата буде здійснюватися за рахунок бюджетних коштів або вказано доволі розмито, що оплата буде здійснена при наявності фінансування. Своєю чергою, у прикінцевій частині договору завжди вказані реквізити сторін, зокрема, у реквізитах замовника вказується бюджетний рахунок — рахунок казначейства. Такі дані будуть свідчити, що оплату слід очікувати з бюджету.

Враховуючи те, що за умов запитання договором не було передбачено оплату за рахунок бюджетних коштів, але оплата за послуги була здійснена з рахунку в органі Державного казначейства, то зважаючи на неоднозначність ситуації, вважаємо, що підприємство має або скласти відповідну додаткову угоду до договору в якій зазначити про порядок оплати за рахунок бюджетних коштів, або ж звернутись до податківців для отримання власної ІПК з цього питання.

У ситуації ж, коли частина коштів надходить з рахунку самого підприємства отримувача, а частина з рахунку Держказначейства, та за відсутності ознак, зазначених у пп. 187.10 ПКУ, вважаємо, що підприємство має визнавати ПЗ з ПДВ (а відповідно, і складати ПН) двома частинами – частина вартості послуг, що оплачується з рахунку Держказначейства, визнається за касовим методом (датою отримання такої оплати), а інша частина, яка оплачується з рахунку самого підприємства отримувача – за звичайними правилами, передбаченими пп. 187.1 ПКУ (за датою першої події).

Відповідно до зазначеного вище, у першому та другому випадку, оскільки оплата надходить з казначейського рахунку, підприємство має визнавати ПЗ з ПДВ за касовим методом, однак варто скласти додаткову угоду до договору, що передбачає оплату за рахунок бюджетних коштів (або отримати ІПК від податківців).

У третьому ж випадку ПЗ визнаються двома частинами: частина, що відповідає сумі оплати з рахунку Казначейства – за касовим методом, а частина, що відповідає сумі оплати з рахунку самого підприємства – за датою першої події.

 

Відповідальність

У разі виявлення податківцями факту визначення ПЗ з ПДВ та складання ПН неправильною датою (зокрема, не за датою оплати), то податківцями такі ПН будуть визнані такими, що не відповідають господарській операції. Відповідно податківці будуть наполягати на повторному складанні підприємством ПН правильною датою визначення ПЗ з ПДВ та відповідного відображення ПЗ у декларації за відповідний період (за датою оплати).

Якщо внаслідок перевірки податківцями та виявлення факту заниження суми ПЗ до сплати внаслідок таких помилок на платника податку,  передбачено штрафні санкції у розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання (та 50% при повторному порушенні) – пп. 123.1 ПКУ.

Крім того, якщо правильна податкова накладна буде зареєстрована з порушенням строків, то на платника податків будуть очікувати штрафи, передбачені пп. 120.1-1 ПКУ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20248
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252