Аптека припиняє свою діяльність: що з ПК на матеріальні цінності?

Відповідно до пп. 184.6 ПКУ, у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів (пп. 184.7 ПКУ). Зазначені норми не поширюються на випадки анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Положення пп. «г» пп. 198.5 ПКУ також зобов'язують платника ПДВ нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН, зведену податкову накладну податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ у разі, якщо вони починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю ПДВ.

При цьому, згідно з пп. 14.1.36 ПКУ, господарська діяльність – це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 23 Закону «Про лікарські засоби», неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, підлягають утилізації та знищенню.

Правила утилізації та знищення лікарських засобів затверджено наказом МОЗ № 242.

Лікарські засоби, що не підлягають подальшому використанню, в п. 4 розд. І Правил №242 визначені як неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких минув; незареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених чинним законодавством України; фальсифіковані лікарські засоби.

Лікарські засоби, що не підлягають подальшому використанню, набувають статусу «відходів» та передаються для утилізації або знешкодження до суб'єктів господарювання, які мають відповідні ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами безпосередньо або через постачальників, якщо таке передбачено відповідними договірними умовами (п. 5 розд. II Правил № 242).

ДПС в ІПК від 26.09.2018 р. №4158/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомляє, що якщо лікарські засоби придбавалися/виготовлялися з ПДВ, але виникли обставини, у зв’язку з якими вони набувають статусу «відходів», то з огляду на положення пп. 14.1.36 та пп. 198.5 ПКУ такі лікарські засоби розцінюються як товари, що починають використовуватися в операції, яка не є господарською діяльністю платника ПДВ. При цьому у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією на підставі пп. 198.5 ПКУ.

Щодо списання та утилізації таких лікарських засобів у зв'язку із закінченням терміну їх придатності, а також коригування фінансового результату на суму уцінки, ДПС в ІПК від 06.09.2019 р. №63/6/99-00-04-07-03-15/ІПК наводить аналогічний висновок.

При цьому, якщо за операцією платника ПДВ з придбання лікарських засобів, що здійснювалася до 01.07.2015 р., суми ПДВ не нараховувалися, то обов'язку щодо визначення податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ у такого платника не виникає.

Якщо за операцією платника ПДВ з придбання лікарських засобів, що здійснювалася до 01.07.2015 р., суми ПДВ нараховувалися та були включені до складу податкового кредиту (за ставкою 7%), то такий платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ за ставкою 7%.

Щодо коригування фінансового результату на суму уцінки, то різниці для коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, застосовують платники податку на прибуток – юридичні особи при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у порядку, встановленому III розділом ПКУ.

Раніше ДПС у Київській області в ІПК від 30.11.2017 р. №2767/ІПК/10-36-12-01-18 також повідомляла, що у разі списання ТМЦ (в т. ч. лікарських засобів та виробів медичного призначення) у зв'язку з визнанням їх непридатними для використання (включаючи ті, термін придатності яких закінчився) такі ТМЦ не можуть бути використані у межах господарської діяльності підприємства.

Оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання ТМЦ (в т. ч. лікарських засобів та виробів медичного призначення), то вони починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.

У разі, якщо при їх придбанні суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник податку повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ виходячи з вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей та із застосуванням ставки податку в залежності від того, яка ставка застосовувалася при їх придбанні.

Докладніше про податкові наслідки списання лікарських засобів читайте тут.