Дата формування податкового кредиту на підставі накладної і документів, що додаються до Звіту про відрядження

Згідно з п. 198.3 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п. 198.2 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

 - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

 - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 2 Порядку №1276 звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі — Звіт), подається до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

При цьому, якщо під час службового відрядження платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає Звіт до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження. Відрядженій особі — платнику податку, який застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі і строк подання Звіту не перевищив 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може продовжити такий строк до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Згідно з п. 5 Порядку №1276 Звіт складається підзвітною особою, що отримала такі кошти на відрядження, та затверджується і підписується керівником (податковим агентом).

Оскільки документи, що підтверджують витрати, понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, подаються разом з Звітом, то датою отримання податкової накладної та інших документів, які дають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної та які визначені в п. 201.11 ст. 201 р. V ПКУ, буде вважатися дата складання такого Звіту.

Після прийняття рішення щодо затвердження цього звіту керівником платника податку (податковим агентом), суми ПДВ, вказані в податкових накладних та інших зазначених документах, можуть бути зараховані до складу податкового кредиту за умови виконання інших вимог щодо формування податкового кредиту.