Головна Усі консультації Оподаткування ПДВ

Заміна лізингоодержувача: які наслідки з ПДВ?

Які податкові наслідки з ПДВ будуть для попереднього лізингоодержувача та наступного лізингоодержувача, якщо буде підписано трьохсторонній договір зміни сторони за договором фінлізингу?

На жаль, однозначної позиції із цього питання у податківців наразі немає, тому аби уникнути непорозумінь із ними – радимо отримати власну ІПК. І вже приймати рішення щодо обліку ПДВ в залежності від неї: якщо відповідь буде позитивна – то нею озброїтися при перевірці, якщо негативна – то можна, або погодитися із нею, або оскаржувати в судовому порядку. То що ж наразі роз’яснюють податківці.

 

Лізингоодержувач – первинний боржник

Регіональні податківці у листі від 14.03.2017 р. № 5331/10/26-15-12-01-18 роз’яснили, що у первинного лізингоотримувача під час передання ОЗ новому боржнику (лізингоотримувачу) виникає об’єкт обкладення ПДВ за пп. 185.1 ПКУ. Справа в тому, що згідно з пп. 14.1.119 ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому податківці у листі зауважують, що база оподаткування операцій із постачання необоротних активів не може бути нижчою, ніж балансова (залишкова) вартість за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції, а в разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни (пп. 188.1 ПКУ). На нашу думку, необхідно виходити з розміру заборгованості за ОЗ, яка переводиться до нового лізингоодержувача.

Тому первинний лізингоодержувач як постачальник повинен нарахувати ПЗ з ПДВ та відповідно скласти й зареєструвати в ЄРПН ПН на нового лізингоотримувача. Своєю чергою, контролери не вимагають від первинного лізингоотримувача коригувати податковий кредит, сформований на дату фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу від лізингодавця. Про це ми зазначали тут.

В ІПК від 10.11.2017 р. № 2585/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці також зазначають, що законодавчих підстав для складання кредитором (лізингодавцем) РК до ПН, складеної за операцією з передання об'єкта фіноренди (лізингу) у користування, немає, оскільки не виникає жодної з обставин, зазначених у пп. 192.1 ПКУ.

Втім, в ІПК  від 16.05.2018 р. № 2199/6/99-99-15-03-02-15/ІПК  податківці вважають, що при укладанні тристоронньої угоди щодо заміни сторони в договорі фінансового лізингу передача об’єкта фінлізингу від первинного до нового лізингоотримувача є безкоштовним постачанням: «Таким чином, операція з безоплатної передачі об’єкта фінансового лізингу первинним лізингоодержувачем новому лізингоодержувачу є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування за яким визначається згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ і не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється така операція».

Тому податківці говорять про складання двох ПН, як для безкоштовного постачання:

  • одну ПН— на фактичну вартість постачання, тобто з нульовими вартісними показниками;
  • другу ПН — на суму перевищення мінімальної бази над фактичною ціною постачання (тип причини — «15»).

Звичайно ж, при такому підході новий лізингоотримувач втрачає право на ПК з ПДВ, адже на нього буде складено лише нульову ПН. Друга податкова накладна із сумою ПДВ залишається в первинного лізингоотримувача.

Скоріш за все із умов договору податківці не побачили умови щодо компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу новим лізингоодержувачем первинному лізингоодержувачу, і тому зробити такий висновок.

Вважаємо, компенсація все-таки є. Адже за договором із переведення боргу новий лізингоотримувач отримує не тільки об’єкт фінлізингу, а й зобов’язання перед лізингодавцем у частині сплати непогашених лізингових платежів. Це й є компенсацією вартості об’єкта фінансового лізингу. Більше того, оскільки право власності на об’єкт фінлізингу належить саме лізингодавцеві, то як не крути, а за об’єкт лізингу новому боржнику все ж доведеться заплатити. Отже, про безкоштовне постачання (отримання) тут говорити не коректно.

 

Лізингоодержувач – новий боржник

А тут облік ПДВ буде залежати від того, який обере варіант обліку лізингоодержувач-первинний боржник: фіскальний чи лояльний.

 

Фіскальний підхід

Згідно з ІПК ДФС від 16.05.2018 р. № 2199/6/99-99-15-03-02-15/ІПК в нового лізингоотримувача не буде підстав для формування податкового кредиту, оскільки він отримає ПН з нульовим вхідним ПДВ, складену на безкоштовне постачання, яке бачать податківці.

 

Лояльний підхід

Він викладений у ІПК ДФС у м. Києві від 14.03.2017 р. № 5331/10/26-15-12-01-18, про який ми згадували вище – первинний лізингоотримувач складає ПН на суму не нижчу, ніж балансова (залишкова) вартість за даними бухобліку об’єкту фінлізингу.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Катерина Калашян
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / ПДВ
Теги:
Лізинг , Договір

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі