• Посилання скопійовано

Призупинення діяльності: що з ПДВ за ОЗ?

Підприємство призупинило діяльність на невизначений термін. Основні засоби перенесено на рахунок 286.Чи потрібно проводити дії щодо коригування ПДВ на нереалізовані та незамартизовані основні засоби?

Перш за все відзначимо, що призупинення діяльності передбачає, що підприємство тимчасово на невизначений термін припиняє ведення своєї госпдіяльності. А якщо так, то ОЗ також тимчасово не будуть використовуватися, а вже після поновлення діяльності підприємство вирішить – воно буде й надалі використовувати такі ОЗ із модернізацією чи без неї, чи буде їх продавати.

Згідно з п. 2 Положення №1183, консервація основних засобів — це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

Якщо мова про тимчасове припинення діяльності, тоді ОЗ перебуватимуть на консервації. Для цього складається наказ про консервацію та акт про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервацію. У бухобліку таке виведення ОЗ – наприклад, будівлі проводиться так: Дт 103/1 «Будинки та споруди на консервації» Кт 103 «Будинки та споруди».

Якщо ми й далі говоримо про тимчасове невикористання ОЗ у зв’язку із призупиненням діяльності, тобто про консервацію ОЗ, то зазначимо таке, що стосується ПДВ.

Вважаємо, що суми ПДВ, сплачені у складі раніше придбаного основного засобу, як і операції, пов'язані з ремонтом та обслуговуванням основних засобів, що перебувають на консервації, відповідають поняттю господарської діяльності підприємства.

Відповідно, вважаємо, що у платника ПДВ не виникає зобов'язань щодо донарахування податкових зобов'язань з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ. Нагадаємо, що його пп. «г» зобов'язує донарахувати ПДВ при використанні, зокрема, основного засобу в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Адже ми впевнені, що консервація ОЗ ще не означає їх переведення до невиробничих ОЗ, тому пп. «г» пп. 198.5 ПКУ не застосовується. Детально про консервацію ми писали тут.

Разом з тим, не виключаємо, що подекуди деякі перевіряючі матимуть бажання трактувати консервацію основних засобів як негосподарську діяльність з вимогою донарахування ПДВ-зобов'язання від суми балансової (залишкової) вартості основного засобу на 1-ше число місяця, в якому мала місце консервація.

Цей ризик виходить, як ви скоріш за все зрозуміли, із того, що деякі податківці можуть говорити про те, що ОЗ переводиться до невиробничих у зв’язку із консервацією (що правда, такі роз’яснення стосувалися податку на прибуток – а саме податкової амортизації).

Втім, останнім часом податківці погоджуються, що головне аби призначення ОЗ не змінювалося – й воно не міняється при консервації. Так, в ІПК від 19.07.2018 р. №3171/6/99-99-15-02-02-15/ІПК податківці дійшли такого висновку: якщо на ОЗ, які призначені для використання в госпдіяльності платника податку, в бухобліку не припиняється нарахування амортизації на період виведення їх з експлуатації у зв’язку з консервацією, капітальним ремонтом, модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією та іншим поліпшенням основних засобів, то в податковому обліку на них також буде нараховуватися амортизація. Про це ми зазначали тут.

Що стосується витрат на утримання законсервованих ОЗ, то про це ми зазначали тут.

Якщо ж підприємство перевело ОЗ до групи ОЗ, утримуваних для вибуття, то це робиться у тому разі, коли підприємство не призупиняє свою діяльність, а й надалі її веде, а такий ОЗ бажає саме продати. Адже у випадку коли керівництво підприємства приймає рішення про продаж об’єкта основних засобів, його слід перевести до складу необоротних активів, утримуваних для продажу згідно з п. 1 р. II П(С)БО 27. Причому об’єкт має відповідати таким умовам:

  • очікується, що економічна вигода буде отримана саме від продажу, а не від його подальшого використання за призначенням;
  • об’єкт готовий до продажу в нинішньому стані;
  • передбачається, що необоротний актив буде проданий протягом року з дати його визнання утримуваним для продажу. Період завершення продажу може бути подовжено на строк понад рік у разі, якщо це обумовлено обставинами, що перебувають поза контролем підприємства, яке продовжує виконувати план продажу;
  • умови його продажу відповідають звичайним умовам продажу для схожих активів;
  • є велика ймовірність, що об’єкт справді буде проданий.

Визнання необоротного активу як утримуваного для продажу проводиться на дату, коли задовольняються всі перелічені вище умови (п. 3 р. ІІ П(С)БО 27). Якщо хоча б одна з умов не виконується — об’єкт зі складу основних засобів до необоротних, утримуваних для продажу, не переводиться.

Таким чином, якщо виконуються всі вище зазначені умови, то підприємство правомірно перевело ОЗ на субрахунок 286. Втім, така дія зовсім не означає, що підприємство призупиняє свою діяльність, навпаки – воно й далі працює. Повторимося, призупинення діяльності – означає відсутність будь-якої діяльності на невизначений термін, тобто будуть відсутні показники госпдіяльності. Детальніше про призупинення діяльності ми писали тут. Якщо ж підприємство призупиняє діяльність, вважаємо, тоді ОЗ має перебувати на консервації, і відповідно, переводити їх на субрахунок 286 не потрібно.

***

Читайте також:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20245873
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024253