• Посилання скопійовано

Сума відшкодування матеріальної шкоди оподатковується ПДВ

Підприємству за рішенням суду щомісяця перераховується відшкодування від фізособи за заподіяну матеріальну шкоду. Чи підлягає ця сума оподаткуванню ПДВ і включенню до податкових зобов'язань підприємства?

Насамперед необхідно враховувати, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної підприємству (за винятком шкоди, заподіяної розкраданням, недостачею, знищенням або псуванням дорогоцінних металів, коштовного каміння і валютних цінностей) встановлюється згідно з Порядком №116. Пункт 2 цього Порядку свідчить, що крім випадків, коли шкоду завдано державі, територіальній громаді або юрособі з державною (комунальною) часткою у статутному фонді, розмір шкоди визначається шляхом проведення незалежної експертної оцінки. У звіті експертної оцінки зазвичай зазначається, чи входить до встановленого розміру шкоди сума ПДВ, чи ні. Але, зрозуміло, що б не зазначав у своєму звіті незалежний експерт, він не може змусити підприємство включити чи не включити суму матеріальної шкоди до бази оподаткування ПДВ. Виходячи зі звіту експертної оцінки підприємство, яке вирішило сплачувати ПДВ з суми отриманого відшкодування, може встановити тільки базу для розрахунку ПДВ — чи «сидить» сума ПДВ у сумі заподіяної шкоди, чи її потрібно буде розраховувати «зверху».


На жаль, ПКУ не містить чіткої норми, яка дозволяла б однозначно визначити, чи оподатковується податком на додану вартість сума відшкодування матеріальної шкоди, чи ні. А от погляд податківців, наведений в Єдиній базі податкових знань, є однозначним: сума відшкодування матеріальної шкоди підлягає оподаткуванню ПДВ. А чи буде при цьому нараховано податкове зобов'язання з ПДВ, залежить від того, яку саме матеріальну шкоду було завдано.

Якщо відшкодування отримується, наприклад, за розбите авто, зіпсовані меблі, залите водою приміщення офісу, що належить платникові ПДВ, то при отриманні відшкодування такий платник ПДВ повинен нарахувати податкове зобов'язання з ПДВ виходячи з отриманої суми. Якщо ж йдеться, наприклад, про відшкодування за зіпсований товар, постачання якого звільнено від сплати ПДВ, то нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ не потрібно. Логіка ДПСУ при цьому така: «Відповідно до ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижчої від звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. Враховуючи викладене, кошти, що надходять платнику ПДВ як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (у тому числі й орендоване), включаються до бази оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою».

Тобто якщо є компенсація за товар (послугу), є і податкове зобов'язання.

Можна заперечувати такий погляд, доводячи, що постачання, у значенні, встановленому пп. 14.1.191 ПКУ, як такого не було і що компенсація надходить зовсім не від покупця або його довіреної особи. А формулювання ст. 188 ПКУ, на нашу думку, виключає додавання до цього переліку осіб, від яких надходить компенсація, особи, винної у матеріальній шкоді. Та ми, як не дивно, готові погодитися з податківцями, але тільки в одному випадку — якщо ДПС, вимагаючи нараховувати податкове зобов'язання з ПДВ з суми відшкодування матеріальної шкоди, не вимагатиме сторнування податкового кредиту з ПДВ, яким підприємство скористалося при придбанні об'єкта, за яким відшкодовується матеріальна шкода. Адже інакше вважатиметься, що такий товар, ОЗ або послуги, які підприємство при придбанні мало намір використовувати в діяльності, що обкладається ПДВ, і скористалося при цьому правом на податковий кредит з ПДВ, у майбутньому будуть використані в операціях, що не є госпдіяльністю платника. I згідно з п. 198.5 ПКУ підприємство зобов'язане відобразити умовний продаж такого товару, ОЗ або послуги.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245