Сума відшкодування матеріальної шкоди оподатковується ПДВ

Насамперед необхідно враховувати, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної підприємству (за винятком шкоди, заподіяної розкраданням, недостачею, знищенням або псуванням дорогоцінних металів, коштовного каміння і валютних цінностей) встановлюється згідно з Порядком №116. Пункт 2 цього Порядку свідчить, що крім випадків, коли шкоду завдано державі, територіальній громаді або юрособі з державною (комунальною) часткою у статутному фонді, розмір шкоди визначається шляхом проведення незалежної експертної оцінки. У звіті експертної оцінки зазвичай зазначається, чи входить до встановленого розміру шкоди сума ПДВ, чи ні. Але, зрозуміло, що б не зазначав у своєму звіті незалежний експерт, він не може змусити підприємство включити чи не включити суму матеріальної шкоди до бази оподаткування ПДВ. Виходячи зі звіту експертної оцінки підприємство, яке вирішило сплачувати ПДВ з суми отриманого відшкодування, може встановити тільки базу для розрахунку ПДВ — чи «сидить» сума ПДВ у сумі заподіяної шкоди, чи її потрібно буде розраховувати «зверху».

На жаль, ПКУ не містить чіткої норми, яка дозволяла б однозначно визначити, чи оподатковується податком на додану вартість сума відшкодування матеріальної шкоди, чи ні. А от погляд податківців, наведений в Єдиній базі податкових знань, є однозначним: сума відшкодування матеріальної шкоди підлягає оподаткуванню ПДВ. А чи буде при цьому нараховано податкове зобов'язання з ПДВ, залежить від того, яку саме матеріальну шкоду було завдано.

Якщо відшкодування отримується, наприклад, за розбите авто, зіпсовані меблі, залите водою приміщення офісу, що належить платникові ПДВ, то при отриманні відшкодування такий платник ПДВ повинен нарахувати податкове зобов'язання з ПДВ виходячи з отриманої суми. Якщо ж йдеться, наприклад, про відшкодування за зіпсований товар, постачання якого звільнено від сплати ПДВ, то нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ не потрібно. Логіка ДПСУ при цьому така: «Відповідно до ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижчої від звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. Враховуючи викладене, кошти, що надходять платнику ПДВ як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (у тому числі й орендоване), включаються до бази оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою».

Тобто якщо є компенсація за товар (послугу), є і податкове зобов'язання.

Можна заперечувати такий погляд, доводячи, що постачання, у значенні, встановленому пп. 14.1.191 ПКУ, як такого не було і що компенсація надходить зовсім не від покупця або його довіреної особи. А формулювання ст. 188 ПКУ, на нашу думку, виключає додавання до цього переліку осіб, від яких надходить компенсація, особи, винної у матеріальній шкоді. Та ми, як не дивно, готові погодитися з податківцями, але тільки в одному випадку — якщо ДПС, вимагаючи нараховувати податкове зобов'язання з ПДВ з суми відшкодування матеріальної шкоди, не вимагатиме сторнування податкового кредиту з ПДВ, яким підприємство скористалося при придбанні об'єкта, за яким відшкодовується матеріальна шкода. Адже інакше вважатиметься, що такий товар, ОЗ або послуги, які підприємство при придбанні мало намір використовувати в діяльності, що обкладається ПДВ, і скористалося при цьому правом на податковий кредит з ПДВ, у майбутньому будуть використані в операціях, що не є госпдіяльністю платника. I згідно з п. 198.5 ПКУ підприємство зобов'язане відобразити умовний продаж такого товару, ОЗ або послуги.