Суб'єкт фермерського господарства продає овес нижче собівартості: які наслідки?

ПДВ

Відповідно до норми абз. 2 п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін. Як бачимо, норми ПКУ не вимагають порівнювати продажну ціну продукції з її собівартістю.

Тож, якщо ціна продажу зерна овса буде відповідати ринковим цінам на зерно такого виду і  такої якості, то донараховувати ПДВ не потрібно.

Згідно з пп. 14.1.71 ПКУ звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотнє, то вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (пп. 14.1.219 ПКУ).

Сьогодні методика визначення звичайної ціни в неконтрольованих операціях законодавством не встановлена. Формально з метою визначення доходу від продажу ОЗ звичайною ціною, тобто ринковою, буде вважатися його ціна, передбачена умовами договору. Однак не можна виключати можливості виникнення розбіжностей з контролюючими органами щодо неправомірного визначення звичайної ціни для цілей оподаткування і необхідності доведення встановленої ціни.

На практиці звичайні ціни на зерно такої якості, яке планується продати, можна визначити за даними з відкритих джерел – дошки оголошень, прайси, умови закупівель на ринку тощо. Якщо підприємство продає овес за цінами вільного ринку без упередженого ціноутворення, то донараховувати ПДВ не потрібно. Ціна продажу овса затверджується наказом керівника підприємства.

Якщо ціна вільного ринку виявиться вищою, ніж фактична ціна продажу овса, потрібно донарахувати ПДВ на різницю. При цьому на таку різницю складається податкова накладна з типом причини "15".  Як заповнити таку податкову накладну, ми писали тут>>

ПДФО та військовий збір

Оскільки фізособа за зазначеною операцією є покупцем і сплачує за придбаний товар, то його вартість не є оподаткованим доходом такого покупця та у формі №1ДФ не відображається.

Однак в пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ згадані такі додаткові блага, як суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку – для випадку, коли автомобіль продається фізособі зі знижкою від середньоринкової ціни, зокрема, якщо така знижка досить значна. Іншими словами, ПДФО та ВЗ виникають тоді, коли ціна продажу овса фізособі буде нижча його ринкової ціни.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Відповідно розмір такої знижки буде оподатковуватися також і військовим збором за ставкою 1,5%. ПДФО та ВЗ не виникають, якщо овес буде продано за ринковою ціною без знижки.

Готівкові розрахунки

При розрахунках між юридичною та фізичною особою застосовується обмеження готівкових розрахунків в сумі 50 000 грн на день. Більш докладно ми писали про це тут>>

Отримання готівкових коштів від покупця оформлюється прибутковим касовим ордером. Щоб не перевищити встановлений ліміт каси, суму перевищення потрібно здати до банку на розрахунковий рахунок.

Загалом, за даною операцією можливі такі бухгалтерські записи:

• Дт 361 Кт 701 – визнано дохід від продажу овса за фактичною ціною;
• Дт 701 Кт 641/ПДВ – нараховано ПДВ з фактичної ціни;
• Дт 949 Кт 641/ПДВ – нараховано ПДВ на перевищення звичайної ціни над фактичною;
• Дт 901 Кт 27 – списання собівартості овса;
• Дт 301 Кт 361 – отримано грошові кошти в касу;
• Дт 311 Кт 301 – внесено грошові кошти на рахунок у банку.