Переплата з ПДВ внаслідок подання уточнюючих розрахунків: як повернути кошти?

Повернення переплати

Відповідно до листа ДФС від 12.01.2016 р. №344/6/99-99-19-03-02-15 кошти, які обліковуються як переплата на інтегрованій картці платника податків, не зможуть бути автоматично використані для погашення податкових зобов’язань зі сплати в СЕА ПДВ. Адже згідно з п. 200-1.5 ПКУ і п. 19 Порядку №569 платник ПДВ до настання граничних строків сплати зобов’язань за поточною декларацією повинен забезпечити наявність коштів на електронному рахунку в сумі ПЗ, яка відображена у декларації. 

Тобто податківці не згодні врахувати суму переплати в інтегрованій картці до рахунку ПЗ наступних декларацій.

Але далі в цьому ж листі вони повідомляють, що надміру сплачені до бюджету суми ПДВ можуть бути повернуті платнику податку за його заявою у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Надміру сплачені грошові зобов'язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (пп. 14.1.115 ПКУ).

З урахуванням особливостей адміністрування ПДВ, п. 43.4-1 ПКУ передбачено, що у разі повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ.

Таким чином, зважаючи на вищезазначене, переплата, яка утворилася в результаті зменшення ПЗ з ПДВ минулих періодів УР, не може «автоматично» погасити ПЗ з ПДВ до сплати в СЕА, якщо вона значиться в інтегрованій картці платника податку. Втім, такі кошти можна повернути на електронний ПДВ-рахунок у порядку, прописаному у ст. 43 ПКУ.

Для повернення коштів на електронний рахунок треба подати заяву в довільній формі. За загальним правилом не пізніше ніж через 5 робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником заяви податківці повинні подати висновок Держказначейству про зарахування відповідної суми коштів на електронний ПДВ-рахунок (п. 43.5 ПКУ).

Коли гроші надійдуть на електронний рахунок, їх можна буде використати для покриття зобов’язань за поточною декларацією, а решту - повернути на свій рахунок.

Таке повернення коштів з бюджету на електронний рахунок не збільшить показник ∑ПопРах, тобто ліміт реєстрації на цю суму не збільшуватиметься, оскільки він збільшується тільки при поповненні електронного рахунка з поточного рахунка платника ПДВ.

На наступному етапі відповідно до п. 200-1.5 ПКУ з електронного рахунку платника у СЕА ПДВ кошти перераховуються вже на поточний рахунок платника ПДВ за його заявою. Заява подається за встановленою формою, у складі податкової звітності з ПДВ (додаток 4), у розмірі суми коштів, яка перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань у цій декларації та суми податкового боргу з податку.

При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми ПДВ, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді – тобто всі податкові накладні за звітний період повинні бути зареєстровані.

Слід звернути увагу, що таке ж роз’яснення надають й самі фахівці ДФС - Світлана Тимощук , начальник відділу розгляду звернень Управління ­вдосконалення методології податку на прибуток підприємств Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС у «Віснику» за 2017 рік №11 (915). Дану консультацію ми розмістили тут>>

Якщо ДФС відмовляє в перерахуванні переплати на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, то радимо надіслати адміноскарження до ДФС. Порядок його подання регламентовано ст. 56 ПКУ. Детально про такий порядок ми розповідали тут та тут>>

Заповнення декларації з ПДВ

Якщо платник ПДВ вибрав перенесення від'ємного значення до рахунку ПК майбутніх періодів, то в тій декларації, де вперше має місце від'ємне значення, він заповнює рядок 21, а в наступному звітному періоді цю суму переносить до рядка 16.1.

А ось у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке в майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 (ПДВ до сплати) чи рядка 20.2 (бюджетне відшкодування), уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, у якому вносяться відповідні зміни. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується в рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (п. 5 розділу VI Порядку №21).

Тобто, у рядку 16.2 декларації за звітний період відображаються дані з уточнюючих розрахунків, поданих у цьому ж звітному періоді.

Відповідно до умов запитання, рядок 21 виник в УР за жовтень 2018 р., втім такий УР був поданий у грудні 2018 року, а зважаючи на те, що рядок 16.2 має бути заповнений у декларації за той звітний період, у якому було подано УР, то сума в 88 801 грн має потрапити в рядок 16.2 грудневої декларації.

І ще одне.

Звернуть увагу на таблицю «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку», заповнення якої є обов’язковим у разі наявності показників у рядках 16.2 та/або 16.3, відповідно до вимог Порядку. Ця таблиця знаходиться в кінці декларації перед підписом керівника і дуже часто бухгалтери забувають про неї. Помилка не критична, але все ж краще її не робити.