• Посилання скопійовано

Переплата з ПДВ внаслідок подання уточнюючих розрахунків: як повернути кошти?

У зв’язку з поданням уточнюючих розрахунків у платника в інтегрованій картці утворилася переплата з ПДВ. Чи може такий платник надміру сплачені кошти до бюджету повернути на свій електронний рахунок? Якщо так, то як діяти, якщо ДФС відмовляє?

Повернення переплати

Відповідно до листа ДФС від 12.01.2016 р. №344/6/99-99-19-03-02-15 кошти, які обліковуються як переплата на інтегрованій картці платника податків, не зможуть бути автоматично використані для погашення податкових зобов’язань зі сплати в СЕА ПДВ. Адже згідно з п. 200-1.5 ПКУ і п. 19 Порядку №569 платник ПДВ до настання граничних строків сплати зобов’язань за поточною декларацією повинен забезпечити наявність коштів на електронному рахунку в сумі ПЗ, яка відображена у декларації. 

Тобто податківці не згодні врахувати суму переплати в інтегрованій картці до рахунку ПЗ наступних декларацій.

Але далі в цьому ж листі вони повідомляють, що надміру сплачені до бюджету суми ПДВ можуть бути повернуті платнику податку за його заявою у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Надміру сплачені грошові зобов'язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (пп. 14.1.115 ПКУ).

З урахуванням особливостей адміністрування ПДВ, п. 43.4-1 ПКУ передбачено, що у разі повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ.

Таким чином, зважаючи на вищезазначене, переплата, яка утворилася в результаті зменшення ПЗ з ПДВ минулих періодів УР, не може «автоматично» погасити ПЗ з ПДВ до сплати в СЕА, якщо вона значиться в інтегрованій картці платника податку. Втім, такі кошти можна повернути на електронний ПДВ-рахунок у порядку, прописаному у ст. 43 ПКУ.

Усі останні зміни з ПДВ
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

Для повернення коштів на електронний рахунок треба подати заяву в довільній формі. За загальним правилом не пізніше ніж через 5 робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником заяви податківці повинні подати висновок Держказначейству про зарахування відповідної суми коштів на електронний ПДВ-рахунок (п. 43.5 ПКУ).

Коли гроші надійдуть на електронний рахунок, їх можна буде використати для покриття зобов’язань за поточною декларацією, а решту - повернути на свій рахунок.

Таке повернення коштів з бюджету на електронний рахунок не збільшить показник ∑ПопРах, тобто ліміт реєстрації на цю суму не збільшуватиметься, оскільки він збільшується тільки при поповненні електронного рахунка з поточного рахунка платника ПДВ.

На наступному етапі відповідно до п. 200-1.5 ПКУ з електронного рахунку платника у СЕА ПДВ кошти перераховуються вже на поточний рахунок платника ПДВ за його заявою. Заява подається за встановленою формою, у складі податкової звітності з ПДВ (додаток 4), у розмірі суми коштів, яка перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань у цій декларації та суми податкового боргу з податку.

При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми ПДВ, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді – тобто всі податкові накладні за звітний період повинні бути зареєстровані.

Слід звернути увагу, що таке ж роз’яснення надають й самі фахівці ДФС - Світлана Тимощук , начальник відділу розгляду звернень Управління ­вдосконалення методології податку на прибуток підприємств Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС у «Віснику» за 2017 рік №11 (915). Дану консультацію ми розмістили тут>>

Якщо ДФС відмовляє в перерахуванні переплати на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, то радимо надіслати адміноскарження до ДФС. Порядок його подання регламентовано ст. 56 ПКУ. Детально про такий порядок ми розповідали тут та тут>>

 

Заповнення декларації з ПДВ

Якщо платник ПДВ вибрав перенесення від'ємного значення до рахунку ПК майбутніх періодів, то в тій декларації, де вперше має місце від'ємне значення, він заповнює рядок 21, а в наступному звітному періоді цю суму переносить до рядка 16.1.

А ось у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке в майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 (ПДВ до сплати) чи рядка 20.2 (бюджетне відшкодування), уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, у якому вносяться відповідні зміни. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується в рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (п. 5 розділу VI Порядку №21).

Тобто, у рядку 16.2 декларації за звітний період відображаються дані з уточнюючих розрахунків, поданих у цьому ж звітному періоді.

Відповідно до умов запитання, рядок 21 виник в УР за жовтень 2018 р., втім такий УР був поданий у грудні 2018 року, а зважаючи на те, що рядок 16.2 має бути заповнений у декларації за той звітний період, у якому було подано УР, то сума в 88 801 грн має потрапити в рядок 16.2 грудневої декларації.

Найбільша Facebook-сторінка для бухгалтерів в Україні

І ще одне.

Звернуть увагу на таблицю «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку», заповнення якої є обов’язковим у разі наявності показників у рядках 16.2 та/або 16.3, відповідно до вимог Порядку. Ця таблиця знаходиться в кінці декларації перед підписом керівника і дуже часто бухгалтери забувають про неї. Помилка не критична, але все ж краще її не робити.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Послуги надані нерезиденту, а споживач резидент: що з ПДВ?
    ТОВ-резидент (1) надає інформаційні та консультаційні послуги у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем нерезиденту. В контракті зазначено, що технічний проєкт виконується для резидента (2) за його адресою перебування. Нерезидент контролює виконання умов, приймає послуги, здійснює оплату послуг та підписує документи. Чи буде оподатковуватися ПДВ ця операція?
    28.03.2024231
  • Перехідні операції при реєстрації платником ПДВ з середини місяця
    Підприємство – платник ЄП ІІІ групи з 01.01.2024 р. перейшло на загальну систему, але заяву на реєстрацію ПДВ не подало вчасно – платник ПДВ з 25.01.2024 р. За електроенергією воно сплатило 08.01.2024 р., ПН складена 31.01.2024 р. за правилами касового методу. Станом на 01.02.2024 р. підприємство має борг за січень 2024 р., який буде сплачено у лютому. ПН складена 29.02.2024 р. Як включити ці ПН до податкового кредиту?У серпні 2023 р. підприємство відвантажило товар, оплата надійшла у лютому. Чи виникнуть ПЗ з ПДВ?
    27.03.202434
  • Помилкова ПН та РК у різних періодах: як врахувати?
    Підприємство у січні 2024 року склало та зареєструвало зайву ПН на операцію поставки, що не відбулася. Цю ПН включено у декларацію січня. Помилку виявлено у березні 2024 р., тоді ж складено та зареєстровано РК. У якому періоді треба відобразити зменшення податкового зобов’язання: у січні 2024 р., подавши УР до декларації та відкоригувати на суму помилкової ПН, чи включити РК у березні 2024 р. та не подавати УР до декларації?
    25.03.202461
  • Експорт послуг лабораторних досліджень: що з ПДВ?
    Підприємство, резидент України, платник ПДВ, надало послуги лабораторних досліджень продукції (перевиставило компенсацію витрат досліджень, що здійснювала незалежна лабораторія – резидент України на території України) нерезиденту. Чи потрібно нараховувати ПДВ?
    22.03.202431
  • Які послуги резидентів Дія. Сіті звільняються від ПДВ?
    Чи оподатковуються ПДВ операції з розробки програмного забезпечення та доступу до інформаційного продукту – додатку для оплати штрафів – через інтернет для резидентів Дія. Сіті? Чи поширюється на ці послуги пп. 197.1.33 ПКУ?
    22.03.202427