• Посилання скопійовано

Ремонт приміщення, яке належить голові ФГ: облік та оподаткування

Фермерське господарство у власній діяльності використовує будівлю, яка на правах власності належить голові ФГ. Чи може ФГ здійснювати ремонт будівлі та списувати матеріали? Чи буде право на податковий кредит на придбані матеріали та послуги?

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Варто зазначити, що відповідно до ст. 6 ГКУ одним із принципів господарювання є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом. Підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи (ст. 9 Закону про бухоблік). Таким чином, фермерське господарство може здійснювати ремонт приміщення і відносити сплачені суми (та вартість використаних матеріалів) до витрат, навіть за умови, що документального зв’язку між таким приміщенням та фермерським господарством немає. Проте, оскільки таке приміщення належить голові ФГ (і за документами не знаходиться ані в оренді, ані у власності ФГ), то здійснення таких операцій буде розглядатись як:

  • дохід голови ФГ як фізособи у вигляді безоплатно отриманих послуг з ремонту;
  • негосподарські витрати (детальніше про негосподарські витрати тут).

Зважаючи на це у підприємства виникнуть наслідки з оподаткуванням ПДФО (а також військовим збором) та ПДВ (в частині податкового кредиту).

 

ПДВ

Згідно з абз. 3 п. 201.10 ПКУ податкова накладна, що зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів чи послуг, є для покупця таких товарів або послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Таким чином, навіть за умови, що ФГ здійснює ремонт приміщення з яким не має документального зв’язку, у разі отримання податкової накладної на товари чи послуги, що призначені для такого ремонту, право на податковий кредит зберігається.

Водночас, відповідно до пп. «г» п. 198.5 ПКУ платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, передбачені п. 201.10 ПКУ, зведену податкову накладну за товарами/послугами (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі, якщо такі товари/послуги, призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.

База нарахування податкових зобов’язань визначається відповідно до п. 189.1 ПКУ – виходячи з вартості придбання товарів/послуг. 

Якщо товари/послуги придбані без вхідного ПДВ (у постачальника-неплатника ПДВ), то податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ не нараховуються. Хоча прямої норми  у тексті п. 198.5 ПКУ щодо цього немає, але податківці теж мають таку точку зору (лист ДФС від 09.06.2016 р. №12798/6/99-99-15-03-02-15).

 

ПДФО та військовий збір

Згідно з пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.

Оскільки приміщення належить безпосередньо голові ФГ і немає документально підтвердженого права користування цим майном безпосередньо ФГ, то вартість ремонту такого приміщення, а також використаних матеріалів буде розцінено, як безоплатне надання послуг з ремонту власнику такого приміщення.

Таким чином, вартість здійсненного ремонту (зокрема, вартість придбаних послуг та матеріалів) включається до оподатковуваного доходу фізичної особи – власника такого приміщення і підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором (із застосування натурального коефіцієнта згідно з п. 164.5 ПКУ).

 

Як вийти з даної ситуації?

Як було зазначено вище, такі наслідки виникають через те, що фермерське господарство не має документально підтвердження використання даного приміщення на законних підставах. Тому для уникнення такої ситуації голова фермерського господарства (без втрати права власності) може:

  • надати приміщення ФГ в оренду (в такому випадку необхідно нараховувати оренду плату, що буде включатися до оподатковуваного доходу голови ФГ);
  • надати приміщення в позичку (безоплатне користування).

Якщо ФГ – платник єдиного податку ІІІ групи, у ФГ виникне дохід на суму безоплатно отриманих послуг з оренди такого приміщення (п. 292.3 ПКУ). В інших випадках (загальна система оподаткування або єдиний податок IV групи) дохід не виникає. В бухобліку дохід від безоплатно отриманих послуг не відображається, тому що він не відповідає критеріям визнання доходу у п. 5 П(С)БО 15. А саме – при отриманні безоплатно наданої послуги не відбувається збільшення активів та зростання власного капіталу, адже послуга споживається в момент її отримання. 

Про облік ремонту орендованого приміщення ми писали тут>>

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20245
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024479
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024248