• Посилання скопійовано

Використання незареєстрованої торгової марки: чи донарахує ДФС ПДВ?

Компанія «А» подала заявку на реєстрацію торговельної марки. Компанія «Б» відкрила магазин під цією назвою та використовує її у договорах на рекламу. Компанія «А» не заперечує проти використання компанією «Б» цієї ТМ. Після реєстрації ТМ сторони укладуть ліцензійний договір. Чи може ДФС донарахувати компанії «Б» ПДВ за безоплатне використання ТМ за період до офіційної реєстрації ТМ за компанією «А»?

Згідно зі ст. 492 ЦКУ торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, придатних для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів. 

Відповідно до ст. 420 ЦКУ ТМ (знаки для товарів і послуг) належать до об’єктів права інтелектуальної власності. Набуття права інтелектуальної власності на ТМ засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом (ст. 494 ЦКУ). Строк дії свідоцтва становить 10 років з дати подання заявки до відповідного органу і може продовжуватися щоразу на 10 років за клопотанням власника свідоцтва за умови сплати збору в порядку, установленому п. 2 ст. 18 Закону №3689.

Відповідно до ст. 13 Закону №3689 державна реєстрація знака здійснюється одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва. З моменту, коли ТМ зареєстровано, виникають майнові права інтелектуальної власності, зокрема, право на її використання.

Отже, нематеріальним активом торгова марка стане з моменту її реєстрації, до моменту її реєстрації ТМ не є таким активом.

Для цілей оподаткування нематеріальні активи вважаються товаром.

Відповідно до пп. 14.1.244 ПКУ товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Тут міркування аналогічні: якщо ТМ ще не є нематеріальним активом, вона не є товаром для цілей оподаткування.

Відповідно до п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Отже, поки ТМ не зареєстрована та не є нематеріальним активом, а відповідно, не є товаром, її використання не може бути об’єктом оподаткування ПДВ. Якщо власник компанії «А» не заперечує проти тимчасового його використання, то в цьому випадку немає порушення права інтелектуальної власності. На нашу думку, поки ТМ не зареєстрована, назва магазину не є нематеріальним активом і не може розглядатися як об’єкт оподатковуваної ПДВ операції. Відповідно, і підстав для донарахування ПДВ ми не вбачаємо.

Крім цього, на нашу думку, для мінімізації ризиків тимчасове використання компанією  «Б» незареєстрованої ТМ можна також оформити іншим відплатним договором – наприклад, договором на рекламні послуги, у якому слід визначити порядок користування назвою магазину до реєстрації відповідної торгової марки.Торговельні марки відносяться до нематеріальних активів.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252