Вилучення товарів в рамках кримінального провадження: що з ПК з ПДВ та акцизом?

Розглядати наслідки такої операції слід окремо. 

ПДВ

Слід зазначити, що за п. 185.1 ПКУ, об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, є постачання товарів на митній території України.  А постачанням товарів, за пп. 14.1.191 ПКУ, є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Отже, треба чітко розуміти, які наслідки має вилучення алкогольної продукції слідчим управлінням, чи буде його повернено. Якщо ні, маємо справу з постачанням. Якщо компенсації вартості такого товару не буде – маємо справу з безоплатним постачанням товару. 

Тому ПК з ПДВ не коригується (адже товар не повертається постачальнику, на нього є зареєстрована податкова накладна, і правочин з придбання алкоголю не був визнаний судом удаваним, а договір  - фіктивним). Але у разі, якщо відбулося постачання товару, то доведеться визнати ПЗ з ПДВ.

База оподаткування визначатиметься за п. 188.1 ПКУ – виходячи з договірної ціни товару (якщо компенсації немає – така ціна є нульовою), але не нижче ціни придбання такого товару.  Про це ми писали тут, а про те, як скласти податкові накладні у випадку безоплатного постачання – тут>> 

Витрати підприємця

 Витрати, передбачені п. 177.4 ПКУ, підприємець на загальній системі оподаткування визнає за касовим методом – тобто, не раніше факту їх оплати. Втім, що стосується товарів, які були придбані з метою їх подальшого продажу, понесені (тобто, оплачені) витрати на таке придбання визнаються під час визнання доходу з такого продажу.  

При цьому, якщо підприємець є платником ПДВ, то суми ПДВ, сплачені при придбанні такого товару, до витрат не потрапляють (п. 177.3 ПКУ). 

Оскільки, як зазначено вище, внаслідок такої передачі товару, скоріш за все, підстав для зменшення ПК з ПДВ немає, тож і коригувати витрати на суми ПДВ не доведеться. 

Інша справа – чи слід визнавати витрати з придбання такого товару, вилученого слідчим управлінням. 

Справа в тому, що за п. 177.2 ПКУ об'єктом оподаткування для підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізособи - підприємця. А госпдіяльністю, за пп. 14.1.36 ПКУ, визнається діяльність, спрямована на отримання доходу. 

Якщо компенсацію за вилучені товари підприємець не отримає, то виходить, що придбані ним товари було використано поза межами госпдіяльності. Тож, хоча витрати на придбання таких товарів і були понесені, визнати такі витрати підприємець не зможе. 

Звіт за формою №1-ОА

Нагадаємо, що цей звіт подається суб’єктами господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції. Звіт подається щомісяця до 10 числа наступного місяця. У звіті, як свідчить його форма, мають відображатися операції з придбання та реалізації алкогольних напоїв у звітному місяці.  

Оскільки, як ми вже з'ясували вище, повернення товару продавцю не відбувається, то потреби коригувати звіт за місяць, у якому вилучений алкоголь було придбано, немає. 

А ось чи треба такий алкоголь відображати у звіті в місяці вилучення, і якщо так, то як саме?

Порядок заповнення цього звіту чіткої відповіді, як це показати не дає. Але те, що показати таку операцію треба, зрозуміло ще з самої форми звіту. Адже в ній зазначаються складські залишки алкоголю на початок і кінець місяця, а також кількість придбаної та реалізованої продукції. Отже, зменшення таких складських залишків має бути відображено обов'язково. 

На думку автора, вилучення алкоголю слідчим управлінням слід відобразити у графі 12 із поясненням, що це було і чому, у графі 14 розділу І звіту. Це дозволить у графі 13 цього розділу звіту відобразити правильні залишки алкоголю на складі (чи їх відсутність).