Для цілей оподаткування ПДВ неприбутковий статус значення не має. Оскільки неприбуткова організація (далі – НПО) є юрособою, вона підпадає під визначення особи, яке зазначено у п. 180.1 ПКУ, і на неї поширюються всі вимоги ПКУ, зокрема, щодо реєстрації платником ПДВ. I у разі якщо за останні 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних поставок товарів (робіт, послуг) сукупно перевищує 1 млн грн, така НПО обов'язково повинна реєструватися платником ПДВ (п. 181.1 ПКУ).
Аналогічну позицію висловлюють і податківці, зазначаючи таке: «якщо неприбуткова організація здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, які підлягають оподаткуванню, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то така юридична особа згідно з вимогами Кодексу повинна подати до органу фіскальної служби за своїм місцезнаходженням Заяву і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку».
Шодо порядку реєстрації платником ПДВ ми писали тут>>
У податковому інформаційному ресурсі «ЗІР» (категорія 101.02) зазначено, що до оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ належать операції:
- що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ;
- що підлягають оподаткуванню за ставкою 7% ПДВ;
- що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою ПДВ;
- звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Отже, зважаючи на вищенаведене, можна зробити висновок, що неприбуткова організація, сукупний обсяг оподатковуваних операцій якої за 12 календарних місяців перевищив 1 млн грн зобов’язана зареєструватись платником ПДВ. При цьому, той факт, що кошти за такі послуги надходять на казначейський рахунок не має значення, адже послуги надає безпосередньо така неприбуткова організація.
Відповідальність за нереєстрацію платником ПДВ
Відповідно до п. 183.10 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених ст. 183 ПКУ, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Тобто з тієї дати, коли особа повинна була зареєструватись платником ПДВ, але не зробила цього, починають нараховуватися податкові зобов’язання з ПДВ – на оподатковувані операції за ненульовими ставками – 20% та 7%.
При цьому, за пп. 54.3.1 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник не подає в установлені строки податкову декларацію.
Якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов’язання, на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ, це тягне за собою штраф в розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Отже, у даному випадку відповідальність за нереєстрацію платником ПДВ настане лише у разі здійснення операцій, що оподатковуються за ставками 20% та 7%. Якщо НПО проводить лише звільнені від ПДВ операції, зокрема, згідно з пп. 197.1.2 ПКУ, її неможливо буде притягнути до відповідальності, оскільки не буде бази для нарахування ПДВ та штрафних санкцій.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити