• Посилання скопійовано

Чи обов’язково неприбутковій організації реєструватися платником ПДВ?

Неприбуткова організація (ознака неприбутковості 0004) надає додаткові освітні послуги, оплата за які здійснюється на спеціальні рахунки в Держказначействі. Чи потрібно реєструватись платником ПДВ при перевищені обсягу операцій в 1 млн грн, якщо такі послуги підпадають під оподаткування за ставкою 0%?

Для цілей оподаткування ПДВ неприбутковий статус значення не має. Оскільки неприбуткова організація (далі – НПО) є юрособою, вона підпадає під визначення особи, яке зазначено у п. 180.1 ПКУ, і на неї поширюються всі вимоги ПКУ, зокрема, щодо реєстрації платником ПДВ. I у разі якщо за останні 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних поставок товарів (робіт, послуг) сукупно перевищує 1 млн грн, така НПО обов'язково повинна реєструватися платником ПДВ (п. 181.1 ПКУ).

Аналогічну позицію висловлюють і податківці, зазначаючи таке: «якщо неприбуткова організація здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, які підлягають оподаткуванню, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то така юридична особа згідно з вимогами Кодексу повинна подати до органу фіскальної служби за своїм місцезнаходженням Заяву і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку».

Шодо порядку реєстрації платником ПДВ ми писали тут>>

У податковому інформаційному ресурсі «ЗІР» (категорія 101.02) зазначено, що до оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ належать операції:

  • що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ;
  • що підлягають оподаткуванню за ставкою 7% ПДВ;
  • що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою ПДВ;
  • звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Отже, зважаючи на вищенаведене, можна зробити висновок, що неприбуткова організація, сукупний обсяг оподатковуваних операцій якої за 12 календарних місяців перевищив 1 млн грн зобов’язана зареєструватись платником ПДВ. При цьому, той факт, що кошти за такі послуги надходять на казначейський рахунок не має значення, адже послуги надає безпосередньо така неприбуткова організація.

 

Відповідальність за нереєстрацію платником ПДВ

Відповідно до п. 183.10 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених ст. 183 ПКУ, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Тобто з тієї дати, коли особа повинна була зареєструватись платником ПДВ, але не зробила цього, починають нараховуватися податкові зобов’язання з ПДВ – на оподатковувані операції за ненульовими ставками – 20% та 7%.

При цьому, за пп. 54.3.1 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник не подає в установлені строки податкову декларацію.

Якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов’язання, на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ, це тягне за собою штраф в розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, у даному випадку відповідальність за нереєстрацію платником ПДВ настане лише у разі здійснення операцій, що оподатковуються за ставками 20% та 7%. Якщо НПО проводить лише звільнені від ПДВ операції, зокрема, згідно з пп. 197.1.2 ПКУ, її неможливо буде притягнути до відповідальності, оскільки не буде бази для нарахування ПДВ та штрафних санкцій.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20242
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024468
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245