Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (ч. 1 ст. 237 ЦКУ).
Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє (ч. 1 ст. 238 ЦКУ).
Більша частина громадян України — власників автомобілів оформляють довіреності у нотаріусів, які оформляються з правом продажу або без такого, зокрема, довіреність містить умови, які надають представнику (особі, яка управляє авто за довіреністю) право:
1) на володіння, користування та експлуатацію належного власнику автомобіля, зокрема:
- керувати автомобілем;
- визначати на свій розсуд місце стоянки автомобіля;
- підписувати та подавати від імені довірителя заяви;
- подавати та отримувати необхідні довідки та документи, а також виконувати всі необхідні дії, пов’язані з виконанням цієї довіреності.
2) на розпорядження автівкою, зокрема:
- укладати від імені довірителя договори цивільно-правового характеру щодо розпорядження та користування автомобілем, в тому числі договори купівлі-продажу, міни, застави, визначаючи на власний розсуд ціну та інші умови;
- одержувати належні довірителю за цими договорами грошові суми;
- укладати договори обов’язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу;
- отримати поліс обов’язкового страхування цивільної відповідальності, у випадку спричинення автомобілю пошкодження іншими особами в результаті дорожньо-транспортної пригоди чи заподіяння шкоди повіреною особою іншим транспортним засобам під час управління автомобілем як джерелом підвищеної небезпеки;
- укладати, якщо в тому буде необхідність, від імені довірителя угоди про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати та сплачувати за такими угодами грошові суми у розмірах згідно із калькуляціями, актами, експертними висновками тощо;
- сплачувати всі належні з довірителя платежі, в тому числі державне мито та податок з доходу від продажу автомобіля.
Загалом, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ч. 1 ст. 241 ЦКУ). Однак форма договору купівлі-продажу автомобіля не вимагає нотаріального посвідчення, а ось для договору оренди ТЗ за участю фізичної особи нотаріальна форма є обов'язковою згідно з ст. 799 ЦКУ (на відміну від договору позики — ч. 4 ст. 828 ЦКУ).
Отже, юридична особа може придбати вантажний автомобіль у фізичної особи, яка володіє таким ТЗ за довіреністю, лише у разі наявності в довіреності права продажу. При цьому, якщо така фізична особа є стороною договору купівлі-продажу, то відповідно кошти мають бути сплачені саме такому продавцю-представнику власника ТЗ, у спосіб визначений у договорі — готівкою або на банківську карту. При цьому, не зважаючи на те, що власником авто залишається особа, зазначена у техпаспорті, дохід виплачується саме представнику й виплачені суми у звіті за формою №1ДФ мають відображатись як виплачені саме представнику, тобто особі, яка є стороною договору та безпосередньо отримала дохід. Саме тому, наявність у довіреності умови щодо отримання коштів у разі відчуження авто представником є бажаною та належною. Відсутність цієї умови має бути виправлена у договорі купівлі-продажу, де має бути чітко зазначено, що власником є фізособа за техпаспортом, а представник — має право відчужити авто, та на умовах, визначених договором, отримати кошти за нього у спосіб, встановлений цим договором.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити