Якщо із укладеного цивільно-правового договору випливає, що окрім винагороди за надані послуги, підприємство фінансує і витрати на проїзд та проживання під час надання таких послуг, вважаємо, що така компенсація є частиною винагороди за надані послуги. Оскільки підприємницька діяльність ведеться на свій страх і ризик, компенсація таких витрат, безумовно, пов’язаних із наданням послуг, не передбачена законом. Отже, якщо сторони домовилися про неї у договорі, таке фінансування є частиною вартості наданих підприємцем послуг. Для уникнення непорозумінь із контролюючими органами, радимо в договорі із ФОП зазначити, що оплата замовником (підприємством) витрат на проїзд та проживання виконавця (ФОП) є складовою його винагороди за надання послуг.
А оскільки такий дохід виплачується ФОПу, то щодо такого доходу підприємство виконує функцію податкового агента лише в частині відображення загальної суми доходу у формі №1ДФ (по отриманим послугам та компенсації). Звичайно ж, якщо підприємець надасть копію витягу з ЄДР на підтвердження свого підприємницького статусу або витяг з Реєстру платників єдиного податку на підтвердження статусу єдинника. Підтверджують це й податківці (див. листи ДФС від 21.03.2016 р. №6809/10/26-15-13-01-12, від 22.06.2016 №14003/10/26-15-13-01-12).
Отже, в разі надання підприємцем відповідних документів, підприємство має зазначити суму такого нарахованого і виплаченого доходу (за звітними періодами цих операцій) в формі №1 ДФ з ознакою доходу «157».
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись