• Посилання скопійовано

Чи застосовується податкова соцпiльга до зарплати за час вимушеного прогулу на пiдставi рiшення суду

Чи застосовується податкова соцiальна пiльга до заробiтної плати, яка виплачується працiвниковi на пiдставi рiшення суду за час вимушеного прогулу?

Статтею 235 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При цьому середній заробіток – це визначений нормами за встановленими правилами розмір заробітної плати працівника, обчислений за певний період часу (З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції). 

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, згідно з пп. «з» п. 1 розділу І якого застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). 

Порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу, встановлено ст. 169 ПКУ.

З урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (п. 169.1 ст. 169 ПКУ).

Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

 Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування. 

Враховуючи викладене, якщо рішенням суду про поновлення найманого працівника на роботі зобов’язано виплату такому працівнику доходу у вигляді середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з віднесенням його до відповідних податкових періодів, то у разі не перевищення протягом звітного податкового місяця граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та дотримання всіх інших вимог ст. 169 Кодексу, до зазначеного доходу може бути застосована податкова соціальна пільга.

Одночасно зауважуємо, що кожний конкретний випадок застосування податкової соціальної пільги слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів, що стосуються окремої справи.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Джерело: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДФО»

  • Як оподаткувати оплату тренінгу та харчування для працівників?
    Підприємство оплатило контрагенту послуги з тренінгу для своїх працівників, а також вартість кави-брейків (без порцій) та обідів (15 порцій) і вечерь (15 порцій). Чи виникає у такій ситуації додаткове благо? Якщо так, то що саме буде додатковим благом і коли його слід оподаткувати?
    19.11.202451
  • Як оподаткувати ПДФО та ВЗ інфляційне збільшення суми боргу?
    Згідно з рішенням суду з банку на користь фізособи підлягає стягненню: проценти за договорами банківського вкладу; інфляційне збільшення суми боргу; три відсотки річних від простроченої суми боргу. Як ці суми оподатковуються ПДФО та ВЗ?
    12.11.2024186
  • Як виправити помилку, якщо утримали військовий збір за ставкою 5% замість 1,5%
    Зі зарплати працівників за І половину жовтня було утримано ВЗ за ставкою 5% і перераховано до бюджету. Чи можна зі зарплати за ІІ половину жовтня повернути працівникам кошти та не перераховувати ВЗ до бюджету? А в листопаді теж не доплатити до бюджету та перерахувати вже правильно, якщо буде підписаний закон?
    07.11.20241 4864
  • Компенсація фізособам послуг нотаріуса
    ТОВ в рамках виконання договору компенсації збитків, завданих у зв'язку з відселенням громадян із санітарно-захисних зон, компенсує таким особам (непрацівникам) вартість нотаріальних послуг (громадяни самостійно оплачують вартість послуг нотаріуса та надають Товариству документи, що підтверджують оплату таких послуг). Чи підлягатиме оподаткуванню ПДФО та ВЗ така компенсація?
    07.11.202423
  • Оподаткування ПДФО, ВЗ та ЄСВ наданого харчування сільгосппідприємством працівникам
    Сільгосппідприємство надає своїм працівникам харчування, із зарплати працівників утримують тільки вартість продуктів. Решта витрат (амортизація, зарплата працівників їдальні тощо) включається у собівартість реалізації сільгосппродукції. Чи виникає у працівників додаткове благо на таку решту? Чи оподатковується воно ПДФО, ВЗ і ЄСВ?
    05.11.202436